Новини

Новини
08.11.21
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Зазначення в актах підприємства додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи не є підставою для їх застосу...

12 серпня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/3373/19 залишив без задоволення касаційні скарги відповідачів, вказавши, що ст. 46 КЗпП України не передбачено такої підстави відсторонення працівника від роботи як проведення службового розслідування щодо факту його причетності до організації нападу на іншого працівника.

Працівник звернувся до суду з позовом до АТ про усунення перешкод у виконанні посадових обов’язків шляхом скасування наказів та стягнення заробітної плати, посилаючись на те, що АТ видало наказ «Про проведення службового розслідування» щодо нападу невідомих осіб на працівника, яке можливо пов’язане з професійною діяльністю, а також накази про відсторонення від виконання посадових обов’язків окремих працівників, зокрема позивача, у зв’язку з отриманням інформації про можливу причетність до організації нападу.

На цій підставі позивача було відсторонено від виконання посадових обов’язків та заборонено допуск на територію підприємства, обмежено доступ до об’єктів і транспортних засобів, грошових коштів та матеріальних цінностей тощо на період службового розслідування.

Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково з тих мотивів, що така підстава для відсторонення працівника від виконання обов`язків як проведення службового розслідування по факту його можливої причетності до організації нападу на іншого працівника чинним законодавством не передбачена, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях.

Розглянувши касаційні скарги відповідачів, Верховний Суд вказав, що правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені ст. 46 КЗпП України і воно допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи – це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов’язаний усунути працівника від роботи.

Таким чином, за змістом ст.46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18.

Такої підстави відсторонення як проведення службового розслідування по факту можливої причетності до організації нападу на іншого працівника нормами ст. 46 КЗпП України не передбачено. Локальні нормативно-правові документи підприємства не належать до законодавчих актів, а тому, зазначення у них додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи, не може бути підставою для їх застосування, а у разі такого застосування не свідчить про його законність.

Правовий висновок про те, що ст. 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у постановах від 1 квітня 2020 р. у справі № 761/12073/18 та від 23 січня 2019 р. у справі № 755/6458/15-ц.

Джерело: LexInform

05.11.21
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Додаткові вимоги до кредитних договорів небанківських фінансових установ

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 3 листопада 2021 р. № 113.

Затверджене Положення визначає додаткові, не визначені Цивільним кодексом України, Законом про кредитування, Законом про фінансові послуги та іншими законами України, які містять норми щодо договірних відносин у частині надання фінансових послуг, вимоги до договорів про надання фінансових послуг, уключаючи індивідуальну частину договорів приєднання про надання фінансових послуг, що укладаються між споживачами фінансових послуг та небанківськими фінансовими установами.

Вимоги цього Положення поширюються на договори про надання споживачам таких послуг:

1) надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту;

2) надання споживчого кредиту.

При цьому його вимоги не поширюються на публічну частину договорів приєднання про надання фінансових послуг (публічна пропозиція кредитодавця).

«Положення передбачає окремі норми щодо змісту договору, способу викладення тексту договору, порядку підписання договору, що укладається у вигляді електронного документа, а також встановлює заборону включати до змісту договору недобросовісні умови», - пояснили у НБУ.

Небанківським фінансовим установам України, які відповідно до законів України мають право надавати кошти в позику (споживчий, фінансовий кредит), доручено протягом трьох місяців із дня набрання чинності цією постановою привести свої договори у відповідність до вимог Положення.

Джерело: LexInform

05.11.21
МСП

Нова програма підтримки малого та середнього бізнесу на час карантину

Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів представити програму підтримки малого та середнього бізнесу, який дотримується санітарно-епідемічних норм, запроваджених у зв’язку з пандемією COVID-19.

«Незабаром уряд має підготувати ініціативи з підтримки малого та середнього бізнесу під час карантинних обмежень. Зокрема, ці програми повинні передбачати пільги на оренду приміщень, кредитування та сплату комунальних послуг. Серед іншого, йдеться про тих представників малого й середнього бізнесу, які дотримуються всіх санітарно-епідемічних норм, запроваджених урядом», - повідомили в Офіційному інтернет-представництві Президента України.

Джерело: LexInform

05.11.21
ЗМІ про нас

Доступна іпотека 7%

3 листопада 2021 року, відбулося урочисте підписання 1000-ного договору в рамках державної програми "Доступна іпотека 7%".1000-ними учасниками програми стало подружжя з Києва – фізична особа-підприємець Олександр та Віра, яка працює медичною сестрою в одній із лікарень Києва. Вони придбали на первинному ринку житло у комплексі від відомого девелопера, компанії «Інтергал-Буд», отримавши іпотечний кредит у банку «Глобус».

«Щойно підписана тисячна угода Доступної іпотеки 7%. Але програма не стоїть на місці й ми знаємо, що на цьому тижні має бути підписано ще більше іпотечних договорів. Окрім того, кількість звичайних іпотечних кредитів у поточному році збільшилась майже втричі порівняно з минулими роками. Це говорить про відновлення іпотечного ринку, який, фактично перебував у «замороженому» стані після кризи 2008 року. Нещодавно Уряд прийняв зміни до нормативно-правових актів, які розроблені Мінфіном для більшого залучення учасників до програм «Доступна іпотека 7%» і «Доступні кредити 5-7-9».  Тепер ці державні програми стали ще доступнішими для громадян», – розповів заступник Міністра фінансів України з питань євроатлантичної інтеграції, Голова Ради Фонду розвитку підприємництва Юрій Драганчук.

«Тисячний позичальник виявився клієнтом комерційного банку, що є одним з лідерів надання кредитів «Доступної іпотеки 7%». На сьогодні, у рамках цієї Програми ФРП співпрацює з 19-ма провідними банками – як державними, так і комерційними, у тому числі з іноземним капіталом. Програма вигідна, як для позичальників, так і для банків. Ми продовжуємо залучати фінансові установи до співпраці та консультувати їх по вдосконаленню надання послуг населенню», – розповів виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

На сьогодні, у рамках «Доступної іпотеки 7%» підписано 1000 кредитних договорів на загальну суму 864,36 млн грн. Загалом до уповноважених банків надійшло 1423 заявок на загальну суму 1 240,29 млн грн. Щотижневий розвиток програми – від 4%.

04.11.21
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

17 посад сфери безпеки інформації та кіберзахисту додано до класифікатора професій

Наказом Міністерства економіки від 25 жовтня 2021 р. № 810-21 до “Класифікатора професій” ДК 003:2010 додано 17 нових професій у галузі безпеки інформації та кіберзахисту, зокрема:

- розробник систем захисту інформації;

- аналітик загроз безпеки;

- фахівець криптографічного захисту інформації;

- фахівець реагування на інциденти кібербезпеки;

- фахівець підтримки інфраструктури кіберзахисту;

- фахівець з технічного захисту інформації;

- фахівець з тестування систем захисту інформації;

- інструктор-методист інформаційної безпеки та кібербезпеки;

- дізнавач сфери кібербезпеки та захисту інформації;

- експерт-криміналіст сфери кібербезпеки та захисту інформації;

- слідчий кіберзлочинів та інші.

«Тепер важливим завданням є розроблення кваліфікаційних вимог до кожної професії та напрацювання стандартів. Маючи такі стандарти, можна буде переходити до створення системи кваліфікації та сертифікації відповідних професій та відкривати відповідні кваліфікаційні центри. У них випускники закладів вищої освіти зможуть скласти професійні іспити і здобути кваліфікацію за конкретним напрямом», - прокоментував заступник Голови Держспецзв’язку Олександр Потій.

Джерело: LexInform

03.11.21
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Кримінальні справи Державної фіскальної служби передають Бюро економічної безпеки

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби» від 28 жовтня 2021 р. № 1127, якою встановлено, що:

- у процесі реорганізації Державної фіскальної служби Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074, застосовується з урахуванням таких особливостей: головою комісії з реорганізації раніше утвореного як юридична особа публічного права територіального органу Державної фіскальної служби (головного управління, митниці) може бути призначена посадова особа з числа працівників такого органу або у разі відсутності посадових осіб в такому органі - посадова особа юридичної особи - правонаступника, або у разі відсутності посадових осіб в такому органі та юридичній особі - правонаступнику - посадова особа Міністерства фінансів або Державної податкової служби, або Державної митної служби, або Бюро економічної безпеки;

- озброєння та спеціальні засоби Державної фіскальної служби та її територіальних органів, що розміщені на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, передаються згідно з актом передачі комісією з реорганізації Державної фіскальної служби або її територіального органу за переліком, в якому зазначається його вартість, що підтверджується лише даними бухгалтерського обліку на останню звітну дату, та обліковуються на позабалансовому рахунку Бюро економічної безпеки.

Також доручено:

- Міністерству юстиції та Державній архівній службі забезпечити прийняття Центральним державним архівом вищих органів влади та управління від апарату Державної фіскальної служби, а обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечити прийняття державними архівами областей, м. Києва від відповідних головних управлінь областей, м. Києва та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в упорядкованому стані архівних справ, внесених до Національного архівного фонду, документів з кадрових питань (особового складу), документів з основної діяльності, які не завершені в діловодстві та/або строки тимчасового зберігання яких не закінчилися, у тому числі документів, що містять інформацію з обмеженим доступом;

- Бюро економічної безпеки прийняти в упорядкованому стані від Державної фіскальної служби архівні кримінальні справи, досудове розслідування щодо яких закінчено, та речові докази, які були вилучені в ході досудових розслідувань.

Джерело: LexInform

01.11.21
МСП

Фізичних осіб-підприємців долучено до державної програми «Доступні кредити 5-7-9%»

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і 29» від 21 жовтня 2021 р. № 1106.

Як інформує Міністерство фінансів, тепер до державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» долучено фізичних осіб - підприємців, річний дохід яких від будь-якої діяльності не перевищує 50 млн гривень, які зможуть отримати пільгові кредити за ставкою 12% річних до 1 млн грн без застави (кредит може бути забезпечений поручительством).

Також змінами до Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів спрощено вимоги до предмета іпотеки, що придбається позичальником, а саме:

- скасовано вікові обмеження до нерухомого майна (крім об’єктів нерухомості в обласних центрах із чисельністю населення більше 1 млн, що мають бути прийняті в експлуатацію або реконструйовані не раніше ніж протягом десяти років);

- збільшено ліміт можливого перевищення площі предмета іпотеки з 20% на 40% від нормативної площі, яка оплачується позичальником самостійно.

Окрім цього, запроваджено державну програму фінансового лізингу для суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва.

Джерело: LexInform

29.09.21
ФРП

5-7-9%: на розвиток мікро, малого та середнього підприємництва видано 24,1 тис. доступних кредитів у сумі 63,6 млрд грн...

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує розвиватись – за тиждень у межах програми видано 439 кредитів на загальну суму 1,3 млрд грн.

Всього ж з моменту старту «5-7-9%» представники мікро, малого та середнього підприємництва (ММСП) отримали від уповноважених банків 24 114 кредитів  на суму 63,6 млрд грн.

З них:

  • 7,6 млрд грн підприємці отримали на інвестиційні цілі;
  • 34,51 млрд грн у якості антикризових кредитів;
  • 21,43 млрд грн були видані в якості рефінансування попередньо отриманих кредитів.

Одним із пріоритетів Мінфіну є державна підтримка розвитку ММСП, що здійснюється, у тому числі, завдяки ініційованій Президентом України Володимиром Зеленським програмі «Доступні кредити 5-7-9%». У проекті Державного бюджету-2022 передбачено 3 млрд грн (включаючи Доступну іпотеку 7%). Це дозволить надати підтримку для розвитку ще 20 тис. підприємцям.

Програма 5-7-9% реалізується Фондом розвитку підприємництва (ФРП), який на сьогодні уклав угоди про співробітництво з 38-ма банками на умовах компенсації відсотків. Програма також сприяє розвитку ринку послуг кредитування підприємців.

Окрім того, Держпрограма «Доступні кредити 5-7-9%» постійно доповнюється додатковими стимулюючими заходами. У вересні поточного року підприємці Львівщини, які здійснили інвестиції та створили робочі місця за Програмою, повністю звільняються від сплати відсотків завдяки Спільній програмі Львівської ОДА та ФРП.

З умовами участі у Держпрограмі «Доступні кредити 5-7-9%», переліком уповноважених банків та історіями успіху підприємців можна ознайомитись за посиланням.

 
01.09.21
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

«Податкова амністія»: в декларації не зазначається інформація про джерела коштів

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання» від 2 серпня 2021 р. № 439.

Див. процедуру Застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб

Відповідно до затвердженого Порядку одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається в е-формі через електронний кабінет.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

В спецдекларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування, а дані, що містяться в ній, є податковою інформацією.

Читайте також: Державні гарантії тим, хто скористається податковою амністією

У разі подання платником податків до центрального органу ДПС одноразової (спеціальної) добровільної декларації, заповненої з порушенням вимог, вона вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Читайте також: «Податкова амністія»: приклади заповнення декларації

У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій спецдекларації, виключно шляхом подання нової декларації. При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої спецдекларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної спецдекларації, у встановлений строк, вона вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Читайте також: Не вважається ухиленням від сплати податків придбання об’єктів, вказаних у добровільній декларації

Особи, які мають право скористатися «податковою амністією» та не скористалися нею, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на дату нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Подання спецдекларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така декларація.

Нагадаємо, податкова амністія триватиме до 1 вересня 2022 р.

Джерело: LexInform

01.09.21
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Затверджено форму звіту про рух товарів у вільній митній зоні

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми звіту про рух товарів у вільній митній зоні» від 30 липня 2021 р. № 434.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 Митного кодексу України утримувач вільної митної зони або особи, які здійснюють операції з товарами на території цієї зони, ведуть облік всіх іноземних та українських товарів, що перебувають у зазначеній зоні, і щомісячно подають митним органам звіт про рух товарів у вільній митній зоні за попередній місяць за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Читайте також: Кримінальна відповідальність за помилки в митних деклараціях є неприпустимою

Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах території вільної митної зони, повинні відображатися в облікових документах. Митні органи мають право вимагати подання позачергового звіту не частіше, ніж один раз на рік.

Нагадаємо, дані митних декларацій відкрито

Джерело: LexInform