Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання» від 2 серпня 2021 р. № 439.
Див. процедуру Застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб
Відповідно до затвердженого Порядку одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається в е-формі через електронний кабінет.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
В спецдекларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування, а дані, що містяться в ній, є податковою інформацією.
Читайте також: Державні гарантії тим, хто скористається податковою амністією
У разі подання платником податків до центрального органу ДПС одноразової (спеціальної) добровільної декларації, заповненої з порушенням вимог, вона вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Читайте також: «Податкова амністія»: приклади заповнення декларації
У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій спецдекларації, виключно шляхом подання нової декларації. При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої спецдекларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної спецдекларації, у встановлений строк, вона вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Читайте також: Не вважається ухиленням від сплати податків придбання об’єктів, вказаних у добровільній декларації
Особи, які мають право скористатися «податковою амністією» та не скористалися нею, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на дату нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.
Подання спецдекларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така декларація.
Нагадаємо, податкова амністія триватиме до 1 вересня 2022 р.
Джерело: LexInform
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми звіту про рух товарів у вільній митній зоні» від 30 липня 2021 р. № 434.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 Митного кодексу України утримувач вільної митної зони або особи, які здійснюють операції з товарами на території цієї зони, ведуть облік всіх іноземних та українських товарів, що перебувають у зазначеній зоні, і щомісячно подають митним органам звіт про рух товарів у вільній митній зоні за попередній місяць за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Читайте також: Кримінальна відповідальність за помилки в митних деклараціях є неприпустимою
Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах території вільної митної зони, повинні відображатися в облікових документах. Митні органи мають право вимагати подання позачергового звіту не частіше, ніж один раз на рік.
Нагадаємо, дані митних декларацій відкрито
Джерело: LexInform
В. о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков повідомив про початок одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Він зазначив, що декларування є абсолютно добровільим. Більше того, декларант не повинен підтверджувати джерела своїх доходів.
Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подаватиметься декларантом до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету. Така можливість настала сьогодні, 1 вересня, о 09:00 ранку.
Див. процедуру Застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб
Платник податків, який бажає здійснити добровільне декларування, зможе заповнити декларацію, підписати її та надіслати до ДПС. Після цього декларація підлягає камеральній перевірці протягом 20 днів.
У ході перевірки ДПС з’ясовує, чи дійсно існують задекларовані активи. Це стосується, зокрема, грошей у банках. Перевіряє, чи гроші знаходяться на рахунку, який був відкритий у рамках кампанії одноразового декларування, та правильність застосування ставок. Якщо буде встановлено невідповідність даних, платника буде поінформовано про це та запропоновано виправити помилки.
Читайте також: «Податкова амністія»: в декларації не зазначається інформація про джерела коштів
Якщо у платників виникатимуть додаткові питання, ДПС прийматиме їх у центрах обслуговування, інформуватиме через Контакт-центр, надаватиме індивідуальні податкові консультації.
Джерело: LexInform
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Принципів опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критерії проведення аналізу таких операцій» від 2 серпня 2021 р. № 440.
Читайте також: Новий порядок застосування заходів впливу до адвокатів і нотаріусів в разі порушення вимог фінмоніторингу
Затверджені принципи та критерії мають бути враховані у внутрішніх документах Держфінмоніторингу з питань порядку проведення аналізу отриманої від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму та фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, і описують:
1) принципи опрацювання одержаної від СПФМ інформації;
2) критерії аналізу одержаної від СПФМ інформації.
Так, опрацювання одержаної від СПФМ інформації базується на таких основних принципах:
1) повнота опрацювання інформації;
2) послідовність опрацювання інформації;
3) збереження та захист інформації;
4) контроль за опрацюванням працівниками Держфінмоніторингу інформації;
5) своєчасність та об’єктивність опрацювання інформації;
6) незалежність та невтручання в діяльність СПФМ працівників Держфінмоніторингу під час опрацювання ними інформації;
7) пріоритизація та категорійність обробки інформації з урахуванням ризик-орієнтовного підходу;
8) всебічне використання інформації з єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, автоматизованих, інформаційних та довідкових систем, реєстрів та банків даних органів державної влади та інших інформаційних ресурсів, передбачених законодавством.
Читайте також: Персональні дані на запит суб’єкта первинного фінмоніторингу оброблятимуть без згоди особи
Під час опрацювання одержаної від СПФМ інформації працівники Держфінмоніторингу проводять операційний та стратегічний аналіз.
Водночас, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 10 березня 2015 р. № 306 «Про затвердження Принципів опрацювання одержаної від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та критеріїв аналізу таких операцій».
Джерело: LexInform
На веб-порталі Державної податкової служби розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації:
– одноразова (спеціальна) декларація, що подається до Державної податкової служби України з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року в разі сплати збору повністю;
– одноразова (спеціальна) декларація, що подається до Державної податкової служби України з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року зі сплатою збору з одноразового добровільного декларування трьома рівними частинами.
Читайте також: Не вважається ухиленням від сплати податків придбання об’єктів, вказаних у добровільній декларації
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке в пресі та юридичному побуті називають «податковою амністією», проводиться шляхом подання декларації до Державної податкової служби через приватну частину Електронного кабінету у розділі «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація». Докладніше див. процедуру Застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб на аналітичній платформі Lex.
Нагадаємо, що податкова амністія триватиме до 1 вересня 2022 р.
Джерело: LexInform
Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України» від 26 серпня 2021 р. № 447/2021.
Відповідно до затвердженої Стратегії Україна створюватиме максимально відкритий, вільний, стабільний і безпечний кіберпростір в інтересах забезпечення прав і свобод людини, соціального, політичного і економічного розвитку держави.
Читайте також: Основні аспекти кібербезпеки та кібергігієни
Для подальшої розбудови національної системи кібербезпеки на засадах стримування, кіберстійкості, взаємодії необхідним визнано:
- посилення спроможності національної системи кібербезпеки для унеможливлення збройної агресії проти України у кіберпросторі або з його використанням, нейтралізації розвідувально-підривної діяльності, мінімізації загроз кіберзлочинності та кібертероризму (стримування);
- набуття здатності швидко адаптуватися до внутрішніх і зовнішніх загроз у кіберпросторі, підтримувати та відновлювати стале функціонування національної інформаційної інфраструктури, насамперед об'єктів критичної інформаційної інфраструктури (кіберстійкість);
- забезпечення розвитку комунікації, координації та партнерства між суб'єктами забезпечення кібербезпеки на національному рівні, розвиток стратегічних відносин у сфері кібербезпеки із ключовими іноземними партнерами, передусім з Європейським Союзом, Сполученими Штатами Америки та іншими державами - членами НАТО, співробітництво у цій сфері з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України (взаємодія).
Ключову об'єднувальну та координаційну роль у цьому процесі відіграватиме Національний координаційний центр кібербезпеки.
Читайте також: Указ про створення кібервійськ набрав чинності
Для формування потенціалу стримування (С) взято орієнтир на досягнення таких стратегічних цілей:
- ціль С.1. Дієва кібероборона;
- ціль С.2. Ефективна протидія розвідувально-підривній діяльності у кіберпросторі та кібертероризму;
- ціль С.3. Ефективна протидія кіберзлочинності;
- ціль С.4. Розвиток асиметричних інструментів стримування.
Для набуття кіберстійкості (К) необхідним є досягнення таких стратегічних цілей:
- ціль К.1. Національна кіберготовність та надійний кіберзахист;
- ціль К.2. Професійне вдосконалення, кіберобізнане суспільство та науково-технічне забезпечення кібербезпеки;
- ціль К.3. Безпечні цифрові послуги.
Для вдосконалення взаємодії (В) необхідним є досягнення таких стратегічних цілей:
- ціль В.1. Зміцнення системи координації;
- ціль В.2. Формування нової моделі відносин у сфері кібербезпеки;
- ціль В.3. Прагматичне міжнародне співробітництво.
Водночас, визнано такою, що втратила чинність, ст. 2 Указу Президента України від 15 березня 2016 р. № 96 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року «Про Стратегію кібербезпеки України».
Нагадаємо, для підготовки фахівців з кібербезпеки створять особливий навчальний заклад
Джерело: LexInform
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту» від 21 серпня 2019 р. № 771.
Затверджений нею Технічний регламент визначає, зокрема:
– обов’язки виробників, уповноважених представників, імпортерів, розповсюджувачів;
– процедуру оцінювання відповідності;
– спеціальні вимоги до призначених органів з оцінки відповідності;
– здійснення державного ринкового нагляду.
Читайте також: Імпорт засобів індивідуального захисту оподатковується ПДВ
При цьому установлено, що надання на ринку засобів індивідуального захисту, які відповідають вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761, та були введені в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.
Водночас, визнано такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком.
Нагадаємо, залишки освітньої субвенції можна витрачати на засоби захисту для шкіл
Джерело: LexInform
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо посилення захисту інтересів клієнтів державних банків» № 5862, яким пропонується встановити, що державний банк надає послуги на всій території України.
Читайте також: Банки мають приймати нотаріально посвідчені довіреності – НПУ
Державний банк зобов’язаний мати щонайменше один відокремлений підрозділ (філію, відділення, тощо) в кожному обласному, кожному районному центрі, а також в кожному адміністративному центрі територіальної громади.
Читайте також: Виписки за банківськими картковими рахунками можуть бути належними доказами заборгованості за кредитними договорами
З метою забезпечення рівного доступу клієнтів - держателів платіжних інструментів (платіжних карток) до отримання банківських послуг державний банк зобов’язаний забезпечити розміщення не менше одного банкомату у кожному населеному пункті, в якому розташоване відділення національного оператора поштового зв’язку (не враховуючи пересувних відділень), а також у кожному в населеному пункті, у якому кількість клієнтів - держателів платіжних інструментів (платіжних карток) такого державного банку становить не менше 150 осіб, незалежно від розташування в такому населеному пункті відділення національного оператора поштового зв’язку (в тому числі пересувного).
Нагадаємо, оновлено стратегію ПриватБанку.
Джерело: LexInform
У Раді зареєстровано законопроекти № 5837 та № 5838 щодо перезавантаження системи перевірок бізнесу.
Як повідомляє урядовий портал, документами передбачається ціла низка інновацій, спрямованих на зменшення адміністративного навантаження на бізнес, зокрема, перебудова інспекційної системи з карально-репресивної (перевірка — санкція) на превентивну (попереджувально-консультативну) та переорієнтування всіх органів державного нагляду на ризик-орієнтований підхід при плануванні перевірок підприємців. Цей підхід передбачає: чим нижчий ступінь ризику діяльності суб'єкта, тим рідше його перевірятимуть та тим меншим буде строк проведення самої перевірки.
Читайте також: 4250 грн штрафу за порушення вимог держнагляду
Планується, зокрема, запровадження: добровільного аудиту компанії. Тобто підприємство зможе самостійно ініціювати аудит щодо себе. У разі виявлення порушень санкції не застосовуватимуться, а в разі позитивного висновку — частота їх планових перевірок зменшиться.
Йдеться також про страхування цивільної відповідальності діяльності підприємців. У разі укладення договору страхування цивільної відповідальності компанії із середнім та незначним ступенем ризику будуть перевірятися рідше.
Читайте також: Суб’єктів господарювання сповіщатимуть про перевірки через е-кабінет
Крім того, планується обмежити строк для здійснення позапланового заходу з метою перевірки виконання вимог припису: не раніше від останньої дати для усунення порушення, зазначеного в приписі або в іншому розпорядчому документі, та не пізніше як через два місяці від цієї дати. А для підвищення об’єктивності та прозорості розгляду скарг підприємців будуть створені громадські Ради з питань державного нагляду при органах контролю.
На думку урядовців, цифровізація та автоматизація обробки даних також сприятиме прозорості та законності усіх процесів, пов’язаних із проведенням заходів контролю. Зокрема, створюється можливість здійснювати заходи державного нагляду та обмін документами в електронній формі. До того ж, взаємодія з органами контролю відбуватиметься через безкоштовний зручний е-кабінет: закріплюється можливість подання скарги та можливість відмовитися від комплексного планового заходу через е-систему.
Читайте також: Карально-репресивну систему перевірок бізнесу змінять на превентивну
Також планується внести зміни до КУпАП, зокрема, передбачається в п’ять разів збільшити штрафи за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) для посадових осіб з 50—100 (850—1 700 грн) неоподатккованого мінімуму доходів громадян до 250—500 нмдг (4250—8500 грн).
Джерело: LexInform
Набрав чинності Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15 липня 2021 р. № 1667-IX, який визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів.
Правовий режим Дія Сіті - сукупність правових норм, якими визначаються права та обов'язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв'язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі.
Загальними засадами правового режиму Дія Сіті є свобода діяльності, невтручання держави, презумпція правомірності діяльності резидентів, стабільність, формальний характер процедури набуття статусу резидента, добровільність резидентства.
Особливості застосування до резидента спеціальних умов оподаткування, день початку і день припинення застосування таких умов визначаються Податковим кодексом України.
Правовий режим Дія Сіті відповідно до цього Закону встановлюється на необмежений строк, але не менш як на 25 років з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті.
Протягом 25 років з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті держава гарантує резидентам чинність правового режиму Дія Сіті та стабільність його умов, визначених цим Законом, законами України, що визначають особливості оподаткування резидентів Дія Сіті, а також додержання прав і законних інтересів резидентів Дія Сіті та залучених ними фахівців.
Також на всіх резидентів та їх учасників (акціонерів) поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством про інвестиційну діяльність та режим іноземного інвестування.
Для провадження господарської діяльності резидент має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів - на підставі гіг-контрактів відповідно до цього Закону, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб - підприємців, - на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.
Резидентом може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім вимогам, визначеним цим Законом.
Статус резидента надає уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, який розглядає заяву про набуття статусу резидента протягом 10 робочих днів з дня надходження до уповноваженого органу такої заяви.
Окрім того, передбачено, що:
- юридичні особи, які мають намір набути статусу резидента, мають право подати до уповноваженого органу заяву про набуття статусу резидента відповідно до цього Закону після набрання чинності нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, якими визначатимуться форма, порядок подання та розгляду заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті, а також встановлюватиметься порядок формування та ведення реєстру Дія Сіті, та після завершення здійснення організаційних заходів, пов'язаних із запровадженням реєстру Дія Сіті, введенням його в експлуатацію, що підтверджується листом уповноваженого органу, опублікованим на офіційному веб-сайті уповноваженого органу в мережі Інтернет;
- до встановлення Кабінетом Міністрів України порядку повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про укладення гіг-контракту відповідні повідомлення мають подаватися в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для повідомлення про прийняття працівників на роботу.
Джерело: LexInform