Новини

Традиція перенесення робочих днів прижилася в деяких пострадянських країнах, зокрема, в Росії. Такі зміни робочий тиждень продовжують з 5 до 6 днів, інколи – двічі на місяць. Це порушення законодавчих вимог до мінімального часу відпочинку персоналу.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства із законодавством країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів» № 4597.

Щороку Уряд видає відповідні розпорядження про перенесення тих чи інших робочих днів, що є наступними після святкових або неробочих днів, визначених ст. 73 Кодексу законів про працю України.

Підстава для  рішення - створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також - раціональним використанням робочого часу.

Пропонується заборонити практику перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, крім випадків встановлених цим Кодексом, відповідними змінами до ст. 67 Кодексу законів про працю України.

За матеріалами LexInform

З 1 січня 2021 та до кінця лютого діятиме пільгова ставка кредитування за програмою фінансування «КУБ» і становитиме 1,4% на місяць від початкової суми кредиту за 6 місяців та 1,2% на місяць за наступний термін користування кредитом.

Про це сповістив Євген Заіграєв, керівник Дирекції Малого та Середнього Бізнесу ПриватБанку.

В 2020 році до кредитів ПриватБанку звернулися понад 25 000 підприємців на загальну суму 8,8 мільярдів гривень.

Запит на отримання фінансування: kub.pb.ua.

За даними дослідження банківського ринку компанії CBR, ПриватБанк вважають основним банком 70% підприємців та 45% юридичних осіб (за 2020-й рік ці показники збільшилися на +3,9% та +2,8% відповідно).

Джерело: VlasnaSprava

В анкетуванні «Інноваційна діяльність в Україні: чинники успіху та перешкоди» приймуть участь власники, керівники, менеджери бізнесу і організацій.

Мета опитування – зрозуміти потреби бізнесу у сфері інноваційної діяльності, визначити можливості і форми взаємодії з державою під призмою монетизації інновацій.

Предмет дослідження?

• Яка склалася ситуація з монетизацією інновацій у різних секторах?
• Якої допомоги потребують компанії для успішного виведення нових і вдосконалених продуктів та послуг на ринок України та експортні ринки?

Опитування, яке здійснює Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, завершиться 31 січня 2021.

Прийняти участь ⇒

Процес онлайн-заповнення займе близько 10 хвилин. Потрібно буде відповісти на 28 запитань. Усі респонденти ознайомляться з результатами опитування у форматі презентації.

Джерело: LexInform

Нотаріальна палата України пояснила, що нотаріуси не є суб’єктами господарювання, а виконують лише делеговані державою функції, визначені чинним законодавством, тобто не входять до переліку суб’єктів, на яких поширюються обмежувальні заходи.

Обмежувані протиепідемічні заходи прийняті Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236.

Відповідно до офіційного Документу обмеження запроваджено відносно суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері громадського харчування, торговельного і побутового обслуговування населення, культури і проведення масових заходів, приймають відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, в інших закладах розважальної діяльності, спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах, діяльності непродовольчих ринків, закладів освіти.

Нотаріус фактично функціонує як об’єкт критичної інфраструктури та забезпечує фізичних та юридичних осіб діями, необхідними для захисту їх конституційних прав.

Робота кожної нотаріальної контори (нотаріуса) повинна бути організована з дотриманням рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України та здійсненням усіх можливих профілактичних заходів, зокрема, маскового режиму та дотримання дистанції.

В роботі Нотаріальної палати України також не передбачається запровадження обмежувальних заходів на цей період.

За матеріалами LexInform

Незважаючи на важку ситуацію у зв'язку з діючими обмежувальними заходами карантину у сфері гостинності України в 2020 році, які тривають і на сьогоднішній день, ми сподіваємося на краще і продовжуємо свої вибіркові щорічні аналітичні публікації стану ресторанного ринку за 2020 рік.

За підсумками, станом на кінець 2020 року, оцінна структура розподілу кількості закладів громадського харчування - кафе, барів, ресторанів, всіх форм обслуговування, по областям України (крім Донецької та Луганської областей) має наступний вигляд:

Звертаємо увагу, що в діаграмі, частина областей України, що мають питому вагу кількості закладів менше 1%, об'єднані разом. До даних областей відносяться шість областей України - Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Тернопільська і Чернігівська, які разом становлять близько 4,4% від кількості всіх закладів країни.

Тривають деякі тенденції кількох попередніх років:

• Майже половина (44%) всіх українських закладів громадського харчування сконцентровані в двох областях України - Київській (28,7%) і Одеській (15,3%).
• Більше 75% українського ринку закладів розташовані в п'яти областях України - Київській, Дніпропетровській (8,0%), Львівській (8,3%), Одеській і Харківській (15,3%).
• Лідером за кількістю закладів громадського харчування є - Київська область, за нею, практично на «рівних» йдуть Одеська та Харківська області.

На жаль, за станом на кінець 2020 року, загальна тенденція нових відкритих (перезапущених) закладів до зачинених кафе, барів і ресторанів України - має негативну динаміку: загальна кількість діючих закладів скоротилася.

Оцінка показника насиченості (кількості) діючих закладів громадського харчування на одну тисячу жителів по областям України (за винятком Донецької і Луганської областей) станом на кінець 2020 року, має такий вигляд:

На діаграмі відсутні області України, в яких даний показник менше 0,1 на одну тисячу мешканців, а саме: Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Тернопільська і Чернігівська області.

Як бачимо, з показником понад 0,5 на одну тисячу мешканців населення, попереду Одеська (0,68), Київська (0,64) і Харківська (0,62) області. Середній показник по Україні - склав близько 0,3 на одну тисячу мешканців.

Ми віримо, що «чорна смуга» з часом має закінчитись і ми скоро можемо зустріти своїх Гостей в закладах без масок і без дотримання відстані в 1,5 метрів.

Бути добру)

Інформація про компанію:

"СІД-Консалтинг груп" - українська компанія, що надає комплексні послуги ресторанного консалтингу та керування HoReCa-проектами з 2008 року. Аналітичні огляди, експертні оцінки та спеціалізовані маркетингові дослідження - один з напрямків діяльності підприємства.

Джерело: VlasnaSprava

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Переліку банків України та умов, на яких ці банки залучатимуться до касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів з видачі готівки за чеками органів Державної казначейської служби України у 2021 - 2023 роках» від 14 грудня 2020 р. № 763.

До переліку увійшли:

• Державний ощадний банк України,
• Державний експортно-імпортний банк України,
• ПриватБанк",
• Акціонерний банк "Південний",
• Акціонерний банк "РАДАБАНК".

Також установлено, що:

• для органів Державної казначейської служби України рішення розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, які ними обслуговуються, стосовно вибору банку є пріоритетним;
• для видачі готівки органи Державної казначейської служби України відкривають рахунки за балансовими рахунками 257 групи Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 р. № 89, виключно в установах банків, наведених у Переліку та умовах;
• у разі виникнення ситуації, яка загрожуватиме своєчасній та у повному обсязі видачі готівки за чеками органів Державної казначейської служби України протягом 2021 - 2023 років, Державна казначейська служба України має право ініціювати призупинення отримання запропонованих банком послуг та пропонувати конкурсній комісії з визначення банків України, які залучатимуться до касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів з видачі готівки за чеками органів Державної казначейської служби України, розглянути питання про виключення банку, стосовно якого виникла така загроза, з Переліку та умов.

Джерело: LexInform

264 столичні суб’єкти господарювання отримали одноразову матеріальну допомогу для наступної виплати її найманим працівникам на період посилення карантину.

«Завдяки отриманій від служби зайнятості одноразовій матеріальній допомозі роботодавцям вдасться зберегти 40 тисяч робочих місць. Загальна сума допомоги склала понад 146,1 млн. грн. Серед суб’єктів господарювання, які отримали допомогу – підприємства, які на період посилення карантинних обмежень змушені будуть скоротити або призупинити свою діяльність. Сюди, зокрема, увійшли підприємства оптової торгівлі, переробної промисловості, з надання юридичних та консультаційних послуг, операцій з нерухомістю, вантажного автомобільного та залізничного транспорту, технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, житлового та нежитлового будівництва, з виробництва кіно-відеофільмів та телевізійних програм, а також рекламні та туристичні агентства», – повідомив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.

Як повідомлялося, уряд ухвалив постанову – № 1231 від 9 грудня 2020 р., якою затвердив Порядок надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми. Право на отримання одноразової матеріальної допомоги отримали юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників.

У період з 14 грудня до 21 грудня роботодавці, у яких передбачалося скорочення робочого часу працівників через карантинні обмеження, зверталися до служби зайнятості із заявою на отримання одноразової матеріальної допомоги. Після цього Київський міський центр зайнятості розглянув документи та прийняв рішення щодо виплат. Постанова зобов’язувала роботодавців виплатити матеріальну допомогу на рахунок працівників не пізніше наступного робочого дня після надходження коштів.

Київський міський центр зайнятості сьогодні це:

• Найбільша база можливостей
• Безкоштовні послуги для безробітних та роботодавців
• 
  

Джерело: LEXINFORM.COM.UA

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 23 грудня 2020 р. № 1317.

Відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за результатами відбору банків-кредиторів на умовах, визначених Порядком надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 р. № 1151, Уряд надав у 2020 році державні гарантії на портфельній основі 13 банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією постановою.

Граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі (грн):

• АТ “Ощадбанк” - 1 000 000 000
• АТ “Укрексімбанк” - 800 000 000
• Акціонерний банк “Південний” - 700 000 000
• АБ “Укргазбанк” - 500 000 000
• АТ “ОТП банк” - 500 000 000
• ПАТ КБ “Приватбанк” - 400 000 000
• АТ “Таскомбанк” - 280 000 000
• ПАТ “Банк Восток” - 250 000 000
• АТ “Піреус банк МКБ” - 150 000 000
• АТ АКБ “Львів” - 105 000 000
• АТ “Банк Альянс” - 100 000 000
• АТ “МІБ” - 100 000 000
• ПАТ “Кредитвест банк” - 95 000 000

Міністра фінансів уповноважено підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі.

Також затверджено Типову форму договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

Джерело: LEXINFORM.COM.UA

Набрав чинності Указ Президента України «Про Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва» від 22 грудня 2020 р. № 582/2020.

Президент утворив Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Основними завданнями Ради є:

• системний аналіз ситуації щодо економічних, соціальних та інших процесів, що відбуваються в Україні, практики формування та реалізації державної політики щодо забезпечення додержання гарантій права на підприємництво суб'єктів малого підприємництва, у тому числі суб'єктів мікропідприємництва, напрацювання за результатами такого аналізу та внесення на розгляд Президентові України пропозицій про можливі шляхи, механізми та способи вирішення проблемних питань розвитку малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва;
• розгляд законопроектів з питань сталості та розвитку підприємництва, напрацювання пропозицій щодо удосконалення законодавства України щодо провадження діяльності суб'єктами малого підприємництва, у тому числі суб'єктами мікропідприємництва;
• сприяння налагодженню ефективної взаємодії держави з суб'єктами малого підприємництва, у тому числі суб'єктами мікропідприємництва, їх громадськими об'єднаннями у вирішенні питань сталості та розвитку підприємництва, сприяння поширенню найкращого міжнародного досвіду.

Компанія ActiveLex, яка представляє на українському ринку відому міжнародну аналітично-правову платформу для юристів Lex, провела черговий вебінар, який детально знайомить з неприємним ризиком для бізнесу - це виникнення ситуації «обшуку підприємства».

На жаль, рішення, озвучені у події, пишуться по живому, бо опираються на реальний досвід спікера вебінару - Володимира Капустіна, керуючого партнера Адвокатського об’єднання «Капустін і Партнери», адвоката, заступника Ради Арбітражних керуючих Харкова та області, арбітражного керуючого.

Зі слів фахівця, «обшук підприємства» - не є новиною для юристів, але для засновників, бухгалтерів, найманого персоналу підприємства (бізнесу) є подією, до якої варто підготуватися провсяк випадок і є потужним стресом.

Володимир Іванов, директор і співзасновник компанії ActiveLex, презентував можливості, які пропонує інформаційно-аналітична платформа для юристів LEX в розрізі тематики вебінару. Зокрема, це візуальний алгоритм (процедура) «Проведення обшуку: забезпечення дотримання вимог закону», доступний всім користувачам платформи, а також можливості зручного пошуку у системі необхідних нормативно-правових актів, судових рішень, правових позицій Верховного Суду, на які можна спиратися.

Ніхто атаку свого бізнесу не вносить у план. На питання безпеки завжди не вистачає уваги, часу та прописаних процедур. Але є перші дзвіночки зацікавлення: офіційні контакти з підприємством чи його контрагентами зі сторони правоохоронної системи, запити про отримання інформації підприємства та серед контрагентів, допити посадових осіб підприємства і контрагентів. Це ознака, що настав час зрозуміти, що відбувається.

Як правило, атака на бізнес відбувається спонтанно з ціллю стягнення коштів передусім. Але як захищатися вчасно і вже, коли, на жаль, ситуація настала, відповідає детальна презентація, повна версія вебінару «Обшук підприємства. Як захистити бізнес» та, звісно, аналітично-правова платформа LEX.