Новини

Кабінет Міністрів схвалив проект Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах».

Як пояснила Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко, проектом визначається правонаступництво у трудових відносинах, яким є продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника підприємства, установи, організації, їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), зміни власника майна або його частин, що використовуються роботодавцем-фізичною особою у підприємницькій діяльності.

У разі такого правонаступництва трудові відносини працівників продовжуються із правонаступником.

Встановлюється також обов’язок роботодавця продовжувати дію трудового договору у разі передачі власником бізнесу або його частин іншій особі, а також інформування роботодавцями працівників та їх представників про:

- дату (орієнтовну дату) та причини правонаступництва;

- правові, економічні (технологічні, структурні) та соціальні наслідки правонаступництва або наслідки аналогічного характеру, а також дії, які впливатимуть на трудові права працівників.

Передбачається, що правонаступник зобов’язаний письмово або в електронній формі надати працівникам та їх представникам зазначену вище інформацію не пізніше ніж за десять робочих днів до початку дій, які впливатимуть на трудові права та інтереси працівників.

Окрім того, встановлюється можливість працівників та їх представників ініціювати консультації з роботодавцем щодо причин прийняття рішення про правонаступництво та його правових, економічних та соціальних наслідків для працівників, а також заходів, які планується запровадити для уникнення цих наслідків чи їх пом’якшення.

Джерело: Lexinform

Кабінет Міністрів виділив 152,7 млн грн на фінансування створення або розвитку переробних підприємств та сільськогосподарських товаровиробників в рамках програми єРобота.

«Завдяки виділеним коштам підприємці мають створити більше тисячі робочих місць. Крім подолання безробіття, такі гранти сприятимуть поповненню бюджетів усіх рівнів та загальному економічному зростанню», - прокоментувала Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Джерело: Lexinform

З початку дії воєнного стану українці отримали від банків понад 63 млрд гривень кредитів у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%». Державний Укргазбанк підрахував, у яких регіонах, скільки та на які потреби український малий та середній бізнес (МСБ) бере кредити найчастіше.

Майже 15 тисяч кредитних договорів уклали МСБ під час повномасштабної війни

Попри війну, бізнес не припиняє шукати можливості для розвитку. За даними Фонду розвитку підприємництва, з 24 лютого в межах держпрограми уклали майже 15 тис. кредитних договорів. Зокрема, із 44 банків-учасників програми один лише Укргазбанк видав більш як 7 млрд грн кредитів на потреби МСБ. У середньому для банку – це 6 кредитів щодня. Загальний приріст кредитного портфеля МСБ склав 32%.

Кількість кредитів за регіонами

За статистикою Укргазбанку, кредитні угоди за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» від початку повномасштабної війни найчастіше укладали в Одеській та Дніпропетровській областях. Мешканці цих регіонів взяли в Укргазбанку по 93 кредити. Наступні в п’ятірці лідерів: Київська область – 76 кредитів, Кіровоградська – 68 кредитів, Львівська – 65 кредитів.

Прогнозовано найменше кредитів підприємці оформили в Херсонській області – 2 угоди.

Аграрії – лідери серед позичальників

Найбільше кредитів брали компанії у сфері сільського господарства – 50,8% від усіх пільгових кредитів. Від початку дії воєнного стану український аграрний бізнес отримав понад 25 млрд пільгових кредитів, з яких 3.56 млрд грн – в Укргазбанку, де середня сума кредиту склала близько 7.5 млн гривень. Найчастіше кошти брали на придбання та модернізацію техніки для посівної кампанії. 

Найбільшу кількість агрокредитів Укргазбанк видав у Одеській області – 60 кредитів. Далі йдуть Дніпропетровська та Черкаська області (48 та 42 кредити відповідно). 

На що ще брали кредити українці

Окрім грошей на сільськогосподарські потреби, від початку повномасштабного вторгнення українці брали в Укргазбанку:

• кредити на підтримку бізнесу у воєнний час для запобігання російській агресії та подолання її наслідків – 2.85 млрд грн;

• антиковідні кредити – 557.4 млн грн;

• кредити на рефінансування – 20 млн грн;

• інвестиційні кредити – 19.67 млн грн.

Банк відмічає, що запити на інвестиційне, антикризове кредитування та рефінансування з боку МСБ зменшилися в десятки разів порівняно з 2021 роком.

Кредити «5-7-9%» на відновлення виробництва

На програму «Доступні кредити 5-7-9%» у проєкті бюджету на 2023 рік передбачено 16 млрд грн. Держава надаватиме фінансову підтримку українському МСБ на відновлення частково або повністю зруйнованих виробничих потужностей. Згідно з рішенням, яке ухвалив Уряд 14 жовтня 2022 року, підприємці зможуть отримати кредит під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн. Виконання зобов'язань по таких кредитах частково забезпечуватиме державна гарантія.

«Державна програма “Доступні кредити 5-7-9%” і надалі буде суттєвим та дієвим інструментом підтримки українського бізнесу під час війни. Поточна тенденція дозволяє спрогнозувати, що серед наших клієнтів, окрім фінансування оборотного капіталу, зростатиме попит на кредити на інвестиційні цілі. Вони будуть направлені на модернізацію та відновлення виробничих потужностей, постраждалих від бойових дій; релокацію підприємств; запуск нових напрямків діяльності для виходу на нові ринки», – коментують в Укргазбанку.

Про Укргазбанк:

Укргазбанк – перший учасник програми «Доступні кредити 5-7-9%», що відіграє значну роль у підтримці малого і середнього бізнесу України. Кожен 14-й кредит в програмі видав саме Укргазбанк. Банк і надалі продовжує надавати доступне фінансування для українського бізнесу за державною програмою. Кредитні кошти можна отримати на будь-які цілі, передбачені умовами програми.

Детальну інформацію можна отримати у центрі підтримки бізнес-клієнтів за безплатним телефоном: 0800-305-305 або у відділеннях Укргазбанку.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту із створення, впровадження та забезпечення функціонування Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови інфраструктури» від 15 листопада 2022 р. № 1286, якою, зокрема:

1) затверджено Порядок, який визначає механізм реалізації експериментального проекту із створення, впровадження та забезпечення функціонування Єдиної цифрової системи;

2) встановлено, що:

- координатором експериментального проекту є Міністерство інфраструктури;

- учасниками експериментального проекту є Державне агентство автомобільних доріг, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, Державна авіаційна служба, Державна служба з безпеки на транспорті, Державне агентство інфраструктурних проектів, акціонерне товариство «Українська залізниця» (за згодою), акціонерне товариство «Укрпошта» (за згодою), підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури.

Єдина цифрова система - інформаційно-комунікаційна система, призначена для автоматизації планування фінансування робіт з відновлення та/або відбудови об'єктів інфраструктури транспорту, а також моніторингу процесу відновлення та/або відбудови об'єктів інфраструктури транспорту (проектування, публічні закупівлі, будівництво, реконструкція, капітальний чи поточний ремонт, інші будівельні та відновлювальні роботи, введення в експлуатацію відбудованих об'єктів інфраструктури транспорту тощо) та використання фінансових ресурсів.

Експериментальний проект реалізовуватиметься протягом двох років.

Джерело: Lexinform

Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович представила проект Закону, який змінює систему працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема передбачається:

1) запровадження сплати цільового внеску замість штрафів за невиконання нормативу працевлаштування;

2) розширення категорій підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю;

3) розширення можливостей для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом набуття будь-яким суб'єктом господарювання статусу підприємства трудової інтеграції за умови відповідності законодавчо визначеним критеріям;

4) можливість заснування підприємств захищеного працевлаштування, які мають на меті не отримання прибутку, а забезпечення працевлаштування осіб із важкими формами обмежень функціонування;

5) створення спеціального фонду державного бюджету для підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом накопичення внесків роботодавців;

6) гарантоване для працівника збереження трудових відносин з роботодавцем, де з працівником трапився нещасний випадок на виробництві/професійне захворювання;

7) обов’язкове включення до механізму працевлаштування соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою та інші);

8) залучення до механізму сприяння зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю приватних агенцій працевлаштування.

«Законопроект повністю змінює підходи держави до працевлаштування людей з інвалідністю. Ми переходимо від неефективної системи штрафів та покарань роботодавців до механізмів заохочень. Наша мета - забезпечити можливістю працювати всіх, хто має таке бажання», - прокоментувала О. Жолнович.

Джерело: Lexinform

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами» (законопроект № 4558).

«Прийнятий Закон усуває дублювання повноважень різних органів влади у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами, та сприяє розширенню можливостей державних органів у напрямі боротьби з фальсифікованими пестицидами і агрохімікатами. Крім того, законодавство України у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами приводиться у відповідність до законодавства ЄС (зокрема в частині термінології, вимог до маркування та упаковки, удосконалення процедури ведення державного реєстру пестицидів і агрохімікатів)», - прокоментували у Міністерстві аграрної політики та продовольства.

Зокрема Законом:

1) розмежовано і збалансовано повноваження органів державної влади у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами;

2) врегулювано питання ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, який буде функціонувати на засадах безоплатності та відкритого доступу до нього;

3) приведено у відповідність до законодавства ЄС вимоги до змісту етикетки та маркування пестицидів і агрохімікатів, а також встановлено такі вимоги, щоб мінімізувати ймовірності помилкового прийняття пестицидів і агрохімікатів за харчовий продукт, напій, лікарський засіб та корм тощо;

4) приведено у відповідність до вимог СОТ та законодавства ЄС вимоги до поводження з пестицидами і агрохімікатами, зокрема з їх фальсифікатом;

5) виключено вимоги, що є архаїчними, дублюють одна одну, є предметом регулювання інших Законів України, не відповідають законодавству ЄС або створюють правові колізії у рамках чинного законодавства України;

6) поширено режим ліцензування на здійснення операцій із фасування пестицидів, а не тільки на їх виробництво, що сприятиме боротьбі з «сірим імпортом» та фальсифікатом пестицидів і агрохімікатів.

Джерело: Lexinform

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (законопроект № 5748).

Новою статтею 2-2 Кодексу законів про працю України унормовано, що мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

1) створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

2) безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (не запрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

3) нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

4) нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

5) безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

6) необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили (новий абзац ч. 1 ст. 5-1 КЗпП).

Також, зокрема передбачається, що:

1) працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (зміни до ч. 3 ст. 38 КЗпП);

2) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили (новий п. 12 ч. 1 ст. 40 КЗпП);

3) трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили (новий п. 1-2 ч. 1 ст. 41 КЗпП);

4) при припиненні трудового договору внаслідок вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника, або невжиття заходів щодо його припинення працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку (зміни до ч. 1 ст. 44 КЗпП);

5) роботодавець зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров'я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) (нова ч. 2 ст. 158 КЗпП).

Окрім того, внесено зміни до Закону України «Про колективні договори і угоди».

Джерело: Lexinform

Фонд розвитку підприємництва презентує малим та середнім підприємствам України Річний звіт за 2021 рік задля забезпечення прозорості та демонстрації результатів своєї роботи.

Найбільший обсяг фінансування підприємців з державною підтримкою був здійснений в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка за результатами 2021 року підтвердила статус наймасовішої національної програми, а з початком воєнних дій на території України у 2022 році стала основним драйвером з кредитування економіки країни на суму понад 50 млрд грн

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 9» від 11 листопада 2022 р. № 1272.

Зміною до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 9 «Про реалізацію експериментального проекту з надання в електронній формі висновку щодо того, чи підпадають відходи Зеленого переліку відходів, які є об'єктом експорту або імпорту, під дію пунктів 6 - 33 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням» продовжено до 9 липня 2023 р. (раніше - 31 грудня 2022 р.) реалізацію зазначеного експериментального проекту.

Джерело: Lexinform

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал» від 11 листопада 2022 р. № 1274.

Як пояснили у Міністерстві аграрної політики та продовольства, змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. № 97, встановлено:

1) процедуру визначення сортових якостей садивного матеріалу шляхом польового оцінювання насаджень для перевірки на наявність регульованих шкідливих організмів, встановлення відповідності сорту морфологічним ознакам, визначеним під час його державної реєстрації, та, при необхідності, лабораторного сортового контролю молекулярно - генетичними методами;

2) строки подання заяви визначення сортових якостей садивного матеріалу;

3) строк дії сертифіката, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу;

4) механізм пересертифікації імпортованого садивного матеріалу або при дорощуванні, перешкілці в новому вегетаційному періоді (сезоні);

5) підстави скасування сертифікатів, що засвідчують посівні та товарні якості насіння і садивного матеріалу, зокрема за результатами проведення арбітражного (експертного) визначених посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу та/або порушення вимог процедури їх сертифікації.

«Ці зміни впроваджені в рамках, визначених Планом заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої та стосуються торгівлі садивним матеріалом багаторічних насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних, малопоширених і винограду та забезпечення підвищення ефективності ведення розсадництва плодових, ягідних, горіхоплідних культур і винограду, виходу вітчизняних виробників садивного матеріалу на сучасний рівень за показниками якості і фітосанітарного стану», - прокоментували у Міністерстві.

Джерело: Lexinform