Новини

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 2 червня 2021 р. № 583. Тепер дозволено проведення дискотек, роботу розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо, а суб'єктам господарювання з надання послуг громадського харчування - працювати без обмежень у часі (виключено пп. 9, 10 п. 3).

Застосування практики Європейського суду з прав людини під час вирішення податкових спорів: Монографію присвячено комплексному дослідженню теоретичних та практичних питань, пов’язаних з ґрунтовним вивченням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у поєднанні з практикою її тлумачення та застосування Європейським судом з прав людини, яка виступає фундаментальним джерелом міжнародно-правових гарантій, що визначають належний порядок вирішення податкових спорів.

На територіях «жовтого» рівня епідемічної небезпеки заборонено, зокрема проведення масових заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 2/3 місць (розміщення здійснюється з дотриманням заповнення двох рядів відвідувачами і одним порожнім рядом) у кожному окремому залі (з винятками). Зазначені обмеження не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів заходу негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більше як за 72 години до здійснення заходу, або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації (пп. 6 п. 3).

Приватна медична практика. Юридичні поради з побудови та захисту бізнесу: Ця книга дозволить кожному лікареві знайти відповіді на різноманітні запитання правового регулювання як порядку надання медичної допомоги, так і побудови медичного бізнесу та його захисту. Вона буде корисна як лікарю приватної практики, так і тому, хто працює за наймом.

Також на території «жовтого» рівня епідемічної небезпеки заборонено приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб'єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 2/3 місць (розміщення здійснюється з дотриманням заповнення двох рядів відвідувачами і одним порожнім рядом) або понад 50 відсотків місць (розміщення здійснюється з дотриманням шахового порядку, зокрема для груп із двох осіб) у кожному окремому кінозалі або залі (пп. 7 п. 3). 

У закладах громадського харчування скорочено відстань між столиками до 1,5 метра (раніше - 2 метри) (пп. 11 п. 3). 

Окрім цього, заклади, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку) зможуть працювати на територіях з усіма рівнями епідемічної небезпеки, крім «червоного» (виключено пп. 13 п. 3, а п. 3-5 доповнено пп. 16).

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» від 23 березня 2021 р. № 166.

Зразки установчих документів юридичних осіб. Практичний посібник: У книзі представлено зразки установчих документів юридичних осіб, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, приватного підприємства, громадської організації, благодійної організації, адвокатського об’єднання, релігійної організації, обслуговуючого кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Затверджений Порядок визначає процедуру ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів.

Відповідальність суб’єктів господарських відносин: У збірнику вміщено науково-практичний коментар розділу V Господарського кодексу України, в якому узагальнено значну частину положень щодо відповідальності суб’єктів господарювання за результати своєї діяльності, а також ряд законодавчих і підзаконних актів, у яких урегульовано окремі аспекти цієї відповідальності.

Облік руху коштів на єдиному рахунку здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС. Інформаційний ресурс щодо ведення обліку руху коштів на єдиному рахунку складається з таких процесів:

1. ведення Журналу транзакцій на єдиному рахунку та єдиної картки платника як його складової;
2. отримання, опрацювання та відображення в ІТС ДПС інформації Казначейства про рух коштів на єдиному рахунку;
3. формування повідомлень платникам про виявлені помилки чи розбіжності в реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа;
4. відображення в ІТС ДПС інформації, отриманої від платників через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет», про:
   • • використання або про відмову від використання єдиного рахунка;
     • уточнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа, за яким сплачено кошти на єдиний рахунок, та визначення належності платежу відповідному одержувачу;
5. повернення коштів з єдиного рахунка платникам, яких не можна ідентифікувати та/або яких не включено до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
6. формування контрольних ренкінгів платників за показниками, які підлягають сплаті на бюджетні/небюджетні рахунки;
7. формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка.

Джерело: LexInform

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 5600.

Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних та природоресурсних відносин в Україні: Монографія є комплексним монографічним дослідженням актуальних проблем правового регулювання земельних, аграрних, екологічних та природоресурсних відносин в Україні

Міністерство фінансів України інформує, що запропоновані норми направлені на:

• зменшення податкового навантаження на отримувачів державної допомоги в рамках програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%»;
• створення більш ефективних механізмів сплати податків;
• недопущення податкових зловживань;
• захист навколишнього середовища шляхом поступового збільшення екологічного податку;
• збільшення розміру ставки оподаткування за користування державними надрами і прив’язка до ринкової вартості корисних копалин;
• створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків.

Договори в екологічному праві України: У посібнику висвітлено питання теорії публічного за характером дозвільно-договірного правового регулювання природокористування, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки як міжгалузевого інституту екологічного права.

Зокрема проектом встановлюється обмеження для бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, якщо придбані чи імпортовані товари у подальшому постачатимуться на митній території України, обмежується включення до складу податкового боргу податкових накладних, складених більше ніж 6 місяців з моменту здійснення операції. Такі нововведення першочергово направлені на вдосконалення адміністрування ПДВ та протидію «скруткам».

У частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень пропонується запровадити ресурсні норми. Ці нововведення переглядають ставки акцизного податку, екологічного податку та рентної плати, - зазначили в Мінфіні. 

 Джерело: LexInform

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Ради з розвитку креативної економіки» від 19 травня 2021 р. № 501.

Рада з розвитку креативної економіки є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним для вивчення проблемних питань розвитку креативних індустрій та формування креативної економіки.

Основними завданнями Ради є:

1) сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади, спрямованих на розвиток креативних індустрій, формування креативної економіки та вироблення конкурентоспроможного креативного продукту;

2) підготовка пропозицій та рекомендацій щодо:

- розроблення та реалізації нормативно-правових актів, спрямованих на стимулювання розвитку креативних індустрій;

- запровадження механізмів підвищення конкурентоспроможності українського креативного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринку;

- удосконалення шляхів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, що провадять діяльність за видами економічної діяльності, які належать до креативних індустрій;

- укладення, виконання чи денонсації міжнародних договорів України, що стосуються питань розвитку креативних індустрій;

- сприяння імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, що стосуються підтримки та розвитку креативних індустрій;

3) налагодження прямого діалогу у форматі «влада-бізнес», зокрема на регіональному рівні, з метою залучення суб'єктів господарювання та широких кіл громадськості до фахового обговорення питань розвитку креативних індустрій.

Джерело: LexInform

13-14 травня 2021 року в Києві пройшла Міжнародна податкова бізнес конференція "TAX & BUSINESS CONFERENCE 2021". Конференція була організована сучасною платформою ділових комунікацій "BCA EVENTS" разом з Академією консалтингового бізнесу. Перший день був присвячен важливим питанням українського законодавства, другий – світовим тенденціям.

Ця бізнес подія об'єднала як молодих, так і професійних юристів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, представників бізнесу та державних службовців, які представили свій унікальний контент, задали нові тренди та постійно формують культуру податкового права в Україні.

До складу компаній-партнерів, що підтримали проєкт увійшли  Integrites, як генеральний партнер, а також  кращі юридичні та аудиторські компанії України: Tomash Consulting, Avidbiz, Nazali Tax & Legal, Audit-Invest та їх професійні спікери.

Вікторія Фоменко – партнер та керівник практики податкового та митного права міжнародної юридичної фірми "Integrites" провела змістовну панельну дискусію на тему "Бізнес в умовах деофшоризації". Під час дискусії учасники конференції обговорювали питання податку на репатріацію та його практичні аспекти застосування, правові проблеми практичного застосування кроків BEPS та наслідки деофшоризації для українського бізнесу

На конференції було зосереджено увагу на актуальні теми сьогодення у податковій сфері в рамках українського законодавства, наприклад, одноразове (спеціальне) декларування фізичних осіб, нові шляхи податкової оптимізації в сучасних умовах, актуальні зміни у регулюванні діяльності ФОП, напрямки інвестування в нових умовах, як створити свій бізнес на Кіпрі, міжнародне трактування правил КІК. Саме про усі ці важливі речі розповіли представники юридичних компаній: "GOLAW", "WinnerLex", "Аксьонова та партнери", "GOOD LEGAL SOLUTIONS (GLS)" Law Company, "International Consulting Group" (ICG), "ESQUIRES", "Intax Group".

Кожен учасник конференції пройшов кваліфіковану підготовку, отримав нові знання у податковому законодавстві та використав можливість поспілкуватись з експертами та наставниками. Також, учасники отримали безліч подарунків від наших партнерів-спонсорів: "Юридична книга" - три сертифікати на купівлю книг номіналом 500, 1000 та 1500 гривень, "Activelex" - ліцензія до онлайн-платформи юриста Lex строком на 3 місяці, "SUPPORT.UA" - ключ на 3 місяці до сервісу розширеної гарантії для домашньої техніки та електроніки кожному учаснику, "Будівельний журнал" - 10 подарункових сертифікатів на річну підписку 2021, "Andreas Moskin" - сертифікат номіналом 1000 та 3000 гривень, "BCA.education" - 3 сертифікати на купівлю курсу "Tax Law" зі знижкою 20%, 30% та 50%, "Youcontrol" – сертифікат з ліцензією на місяць, "Work.ua" – сертифікат на розміщення безкоштовних вакансій. Спонсором проєкту з доставки якісної питної води виступила "Моршинська".

До конференції приєдналась компанія "Dsnews.ua", як медіапартнер, їх завданням є оперативний аналіз подій в політичному, економічному та міжнародному полі, їх вплив на розвиток української економіки, а також Юридичний інтернет-ресурс "Протокол", InVenture, як інвестиційний портал, EASE об'єднання ІТ і інноваційних компаній та PricewaterhouseCoopers(PwC).

Варто відзначити також інші компанії, що допомагали з реалізацією Міжнародної податкової конференції 2021 для правників України, а саме: незалежний український портал "Realt.ua", Асоціація Українських Банків, Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів, "ІСС Ukraine", "ONESIDE", журнал "Prof Build",  "А1 Консалтинг", "MGI PSP Audit", Рада інституційних реформ.

В ці дні на конференції виступило  понад 40 спікерів, експертів своєї галузі, серед яких: Сергій Фурса - український фінансист, експерт в області економіки, заступник директора ТОВ "Dragon Capital", Олександр Борняков - заступник Міністра цифрової трансформації України з питань розвитку IT, Артем Ковбель - партнер "Crowe Erfolge", Владислав Савченко - президент Європейської асоціації програмної інженерії (EASE), Данило Глоба  - заступник директора "YouControl" з правових питань, Анна Вінниченко - керуючий партнер Адвокатського об’єднання "WinnerLex", Олена Жукова - засновниця та керуюча партнерка "Saivena Group", Олександр Кучеренко - засновник і голова аналітичного центру "Рада інституційних реформ", Микола Мішин - керівник практики трансфертного ціноутворення "А1 Сonsulting", Дмитро Сирко - старший партнер АО ''LEGARD", Андрій Забловський - керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Олександр Ковтонюк - CEO, "INTAX GROUP", Дмитро Олексієнко - віцепрезидент з питань оподаткування, обліку та аудиту, Микита Полатайко - керівник IT практики "AEQUO Law Firm", Андрій Длигач -  засновник та CEO "Advanter Group", Віталій Дишловий - директор Департаменту маркетингу об’єктів приватизації, Фонд державного майна України, Опанас Карлін - керівник практики захисту бізнесу та кримінального права "White Collar Crime", Наталья Радченко - керівник юридичного департаменту "Legal House Poland", Ігор Баранецький Радник - керівник відділу з економічних питань Посольство України в Республіці Польща, Догуш Гюльпинар – Партнер в NAZALI Tax &Legal, Apollon Nicholas Athanasiades - Company: NOA CIRCLE LTD".

"BCA EVENTS" своєю Міжнародною податковою бізнес конференцією відкрила низьку офлайн заходів в цьму році. Ми плануємо і надалі продовжувати організовувати івенти з якісним нетворкінгом, що спрямовані на формування бізнес-спільноти. Слідкуйте за актуальними подіями на сайті https://www.bca.education//, а також у соцмережах та на YouTube каналі платформи:

• Telegram: https://t.me/bca_education
• https://www.instagram.com/bca.events/
• https://www.instagram.com/bca.education/
• https://www.facebook.com/bcaevents
• https://www.facebook.com/business.consulting.academy
• Youtube: http://surl.li/uhsw
• https://bca.events/taxconf/

Джерело: LexInform

Держмитслужба розробила ІТ рішення, яке дає змогу фінансовим гарантам взаємодіяти із системою NCTS засобами електронного зв’язку для забезпечення гарантування товарів у режимі спільного транзиту, та запропонувала всім бажаючим долучитись до його тестування.

Ресурс складається з двох модулів - API для гарантів та API для трейдерів.

Фінансовим гарантам воно дозволяє взаємодіяти з електронною системою управління фінансовими гарантіями (GMS) у рамках таких операцій:

• реєстрація фінансової гарантії;
• внесення змін в зареєстровану фінансову гарантію;
• відкликання фінансової гарантії;
• запит актуальної інформації щодо фінансової гарантії (поточний статус та дані, інформація про застосування та інформація про вивільнення).

Трейдери завдяки цьому рішенню зможуть:

• отримати інформацію про зареєстровану гарантію;
• отримати інформацію про зміну фінансової гарантії;
• змінювати коди доступу гарантії.

Щоб приєднатися до тестування, потрібно надіслати заявку до Служби підтримки. У відповідь на лист буде надіслано необхідні інструкції щодо порядку тестування.

Джерело: LexInform

Кабінет Міністрів схвалив проект Закону щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів, яким пропонується доповнити законодавство нормами щодо альтернативного досудового механізму вирішення індивідуальних трудових спорів, що передбачає можливість залучення до цього процесу медіаторів.

Процедура медіації здійснюватиметься за взаємною згодою сторін індивідуального трудового спору. Для цього сторони укладатимуть з медіатором договір про медіацію.

При цьому зберігаються вже існуючі варіанти вирішення спорів: за участі комісії по трудових спорах та через суд.

Також проектом пропонується:

• визначення на законодавчому рівні поняття «індивідуальний трудовий спір», його сторін та осіб, які можуть представляти інтереси сторін;
• визначення строків звернення до суду у разі, коли залучення медіатора не сприяло досягненню бажаного результату;
• упорядкування строків звернення працівників і роботодавців до суду з питань вирішення трудових спорів;
• чітке визначення максимального періоду відшкодування заробітної плати за вимушений прогул - не більше ніж за один рік.

Джерело: LexInform

Міністерство розвитку громад та територій України інформує, що тепер у режимі онлайн можна отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, що належить до об’єктів з незначними наслідками СС1, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат про прийняття в експлуатацію об’єктів для класу наслідків СС2, СС3 в електронній формі, а також подати заяви щодо скасування документів про початок підготовчих та будівельних робіт.

Повідомляється, що в особистому кабінеті на порталі «Дія» можна відслідковувати статус заяви, сповіщення про видачу документів або ж відмову буде надіслано на електронну адресу замовника, а також воно з’явиться в електронному особистому кабінеті та Реєстрі будівельної діяльності.

Джерело: LexInform

Тепер задекларувати доходи, сплатити податки і збори ФОП, переглянути декларації та розрахунки за минулі періоди можна на порталі та в застосунку «Дія».

«Щоб подати декларацію або сплатити податки, людям доводилося довго розбиратися з даними або ж підключати платний сервіс чи наймати бухгалтера. Ми це змінюємо. Тепер через Дію можна сплатити податки, подати декларацію, подивитись доходи. Це заощадить час, кошти та сили підприємцям. Крім того, будуть пуш-сповіщення, щоб ви не пропустили дедлайн, не платили штрафні санкції і все подавали вчасно», - прокоментував Віце-прем’єр-міністр України - Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

За його словами, декларацію можна буде подати завдяки «Дія.Підпису», а «Дія» автоматично підтягне інформацію з реєстрів - реєстраційні дані платника податків та граничні дати подання та сплати.

При заповненні декларації можна обирати: підключити інтеграцію з банком - сума доходів для розрахунку ЄП буде підтягуватись автоматично, - або ж вказати її вручну.

В застосунку відображатимуться реєстраційні дані ФОП, суми нарахованих та сплачених податків і зборів, наявність заборгованості чи ж переплати, а також будуть сповіщення, коли Податкова прийме декларацію або ж якщо вона її відхилить і до неї потрібно внести виправлення.

Джерело: LexInform

Про стартапи дуже багато говорять. Однак ми забуваємо про базову річ — основою економіки є малий бізнес.  

Чому про стартапи багато говорять? Усі розуміють необхідність стартапів і намагаються побудувати якомога більше «єдинорогів» у своїй країні. Рейтинги найкращих в Україні постійно оновлюються, наприклад, за 2019 чи 2020 рік. Круто, що наші стартапери залучають мільйонні інвестиції. Вони — молодці. Ми всі вболіваємо за Grammarly, Preply та Reface, однак забуваємо про базову річ основою економіки є малий бізнес. Cаме завдяки малому бізнесу забезпечується стабільність і благополуччя великої кількості сімей і територіальних громад. Малий і середній бізнес є основою економіки України, створює 60% ВВП, забезпечуючи 79% робочих місць. Він є соціально-економічним фундаментом, без якого не може розвиватися інноваційно-орієнтована економіка.

Cтартапи vs малий бізнес

Іноді між цими поняттями виникає плутанина і малий бізнес сприймають як стартапи, а стартапи розглядаються як маленькі версії великих компаній. Хоча така точка зору в корені не вірна. Є вагома ідеологічна (та організаційна) різниця між стартапами, маленькими підприємствами та великими корпораціями. Стартап — це тимчасове утворення. Протягом якогось часу він знаходиться в пошуку вигідної бізнес-стратегії, яка приживеться і дозволить масштабуватися. Перша велика відмінність від малого бізнесу полягає в тому, що засновник стартапу прагне зробити його глобальною компанією (якщо пощастить). Він сподівається, що блискуча ідея матиме приголомшливий вплив на індустрію. Іноді це вдосконалення наявного на ринку продукту/послуги, а іноді — створення чогось такого, чого раніше не існувало, але виявилося потрібним і вплинуло на економіку експоненційно. Свого часу споживачі не знали, що хочуть користуватися айфонами, поки Стів Джобс не взяв і не презентував смартфон. Так от, ідея заснування малого підприємства — фундаментально інакша. Зазвичай власник малого бізнесу просто прагне займатися чимось, що в нього вдається і приносить прибуток. Наприклад, пекти хліб і продавати людям на своїй вулиці, або вирощувати помідори в теплиці й продавати на місцевому ринку. Цілі домінувати в цілому секторі економіки в такого підприємця немає (принаймні в більшості). Масштаб його справи зазвичай обмежується фізичними можливостями власної праці та праці членів сім’ї. Знаю це з власного досвіду, бо серед наших клієнтів багато дрібних фермерів, які самі працюють в полі, син керує трактором, а дружина — бухгалтер. Вони так роблять вже багато років і переконалися, що «це працює». Натомість стартапер починає з протилежного боку: він висуває певну кількість гіпотез і перевіряє чи будуть споживачі поводитися так, як він передбачив. Якщо ж ні, то доведеться внести правки в модель чи змінити підхід.

Малий бізнес як основа економіки

Малий і середній бізнес є основою економіки. Чому так? По-перше, невеличкі компанії мають більший обсяг реалізації, ніж великі, по-друге, суми податків, які вони сплачують, більші, а по-третє, МСБ створює більше робочих місць, ніж великі корпорації. За даними ООН, у переважній більшості країн світу частка МСБ досягає 90%. У США ця частка якраз дорівнює 90%, в Японії — 99%. В ЄС малі та середні бізнеси становлять 99% усіх підприємств, акумулюють понад 50% ВВП та працевлаштовують понад 100 млн осіб. Найбільший вклад МСБ у ВВП — в Італії (68%). До речі, як пише Forbes, найбільші італійські корпорації починали якраз із маленького сімейного бізнесу. Наша країна не гірша, а в багато чому навіть краща для запуску нового бізнесу, на відміну від старого світу, де майже всі комірки зайнято. У нас величезні можливості в базових нішах, у сервісній індустрії, в імпортозаміщенні тощо. В Україні є величезна кількість дрібних фермерів і локальних виробників зі свіжими ідеями, конкуруючими товарами та послугами високої якості, що мають великий потенціал до росту. Ясна річ, що для розвитку підприємництва потрібні сприятливі умови. Має бути підтримка держави, хороший економічний клімат, здорова конкуренція. Майже у всіх розвинених державах світу суб’єкти підприємництва підтримуються і на загальнонаціональному, і на регіональному рівнях. Крім законодавчої, уряди надають підприємцям фінансову допомогу, інформаційну та освітню підтримку, консультації, а іноді й пряме чи посередницьке замовлення на продукцію малих підприємств.

Брак фінансів

Наші підприємці страждають не тільки від браку фінансів, а й від нестачі фінансових послуг. Ця нестача в різного роду фінансових ресурсах є великою перешкодою на шляху до розвитку. Адже фінансування дозволяє підприємцям впроваджувати інновації, покращувати ефективність, розширювати мережу збуту, виходити на нові ринки і створювати робочі місця. В ЄС окрім надання прямого фінансування, діють пільгові кредитні та лізингові програми, бухгалтерська звітність спрощена, а ставки ПДВ зменшені. Іноді маленькі компанії взагалі звільняються від сплати податків на певний період. Нажаль, в Україні така практика не є поширеною. Певні програми з’являються, але їх все одно дуже мало. Фінансування на вигідних умовах для більшості українських підприємців залишається недоступним. Такі інвестиції ризикові й невигідні для більшості інвесторів. За даними Institute for Economic Research and Policy Consulting, які порівняли попит і пропозицію у фінансових послугах, виявилося, що наші підприємці недофінансовані майже на 10 млрд євро (2016 р). Щоб зменшити кредитний розрив, фінансові установи, уряди та донори у всьому світі вкладають гроші в розробку спеціальних програм по допомозі МСБ. Але наскільки така політика на ділі руйнує бар’єри для підприємців в Україні? Наші підприємці скаржаться, що банківські кредити занадто дорогі, їх важко отримати. Маючи рекордні суми коштів на рахунках, банки вкрай неохоче кредитують бізнес. А міжнародне донорське фінансування хоч і дешевше, але вимагає прозорої інформації та звітності, чого бракує в більшості МСБ.

Що ж робити?

Згідно зі звітом The Investor Base of Securities Markets in the EBRD Regions (April 2021), такі представники інституційних інвесторів, як European mutual fund, North American hedge fund, European hedge fund, APAC mutual fund, мають досить схожу думку щодо інвестицій в українську економіку. Підсумок такий: «Ми дивимося на перспективи українського сільського господарства. Житниця регіону, 31% світового чорнозему! Гігантський потенціал… Але інвестувати не можемо, високі ризики, проблеми корпоративного управління, геополітичні виклики, тощо». Тож українські підприємці опинилися в умовах, коли держава фінансувати не може, а міжнародні інвестори — поки що не хочуть. Впевнений, слабкість національних державних інституцій і крива ідеологія стосовно бізнесу буде змінюватися.

Ми можемо робити так само

Ось чому, вкладаючи гроші в ІТ-стартапи, важливо не забувати інвестувати і в дрібних підприємців. Адже наші підприємці нічим не гірші: мало на яких національних ринках є локальні гіганти, співставні з об’ємами торгівельного «Епіцентру» або аграрного «Нібулону». Чи національні мережі «АТБ» та «Fozzy Group», яких не змогли подолати транснаціональні конкуренти. Всі вони починали з малого. І багато хто з нинішніх підприємців-початківців стане серйозним гравцем на ринку через 10—20 років. Не всі, але зможуть. Ось чому треба їх підтримувати й ставитися з повагою. Світ живе не тільки програмістами (хоча люди в ІТ-сфері дуже круті). По своїх клієнтах ми бачимо, як багато підприємців починають з нуля і досягають особистого успіху. Їм просто треба трохи підтримки. Наостанок: схожість між стартапами та малим бізнесом у тому, що обидвоє починаються з фінансових вливань власника, членів сім’ї та друзів. Іноді з банківського кредиту. Потім, якщо ідея стартапу виявиться живучою, отримати фінансування та інвестиції набагато простіше, ніж фермеру, який вирощує помідори в селі. Навіть якщо вони непогано продаються на місцевому ринку. 

Джерело: LexInform