Новини

Новини
31.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Працівники критично важливих підприємств підлягатимуть бронюванню

Кабінет Міністрів постановою від 27 січня 2023 р. № 76 затвердив новий Порядок бронювання військовозобов’язаних та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Як пояснили у Міністерстві економіки України, запровадження нового Порядку дозволить виконати два ключових для країни завдання. По-перше, забезпечити обороноздатність країни, зберегти та посилити потенціал ЗСУ. Тому Порядком введено обмеження щодо бронювання на рівні 50% від кількості військовозобов’язаних у тому чи іншому органі влади, установі, підприємстві. По-друге, гарантувати стабільну роботу економіки. Тому тепер можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримали критично важливі підприємства для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Раніше така можливість була лише для підприємств, що виконували мобілізаційні завдання. Розроблено та затверджено чіткі критерії визначення критично важливих підприємств.

Згідно з Порядком бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% від кількості (на дату подання списку) військовозобов’язаних працівників що працюють:

- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

Військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Також до підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних.

Для забезпечення стабільної роботи органів державного управління бронюванню підлягають співробітники, що перебувають на політичних посадах в держорганах, держслужбовці категорії «А» та «Б», керівники держорганів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, працівники патронатних служб, працівники органів місцевого самоврядування першої-четвертої категорії та 50% від кількості військовозобов’язаних інших працівників органів держвлади та місцевого самоврядування.

Рішення покладає на керівників органів держвлади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідальність за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Невірно подані дані, відображені в відповідному рішенні Мінекономіки щодо бронювання можуть стати підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Відстрочки, які були надані військовозобов’язаним до набрання чинності ухваленою постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані.

Визначення підприємства критично важливим здійснюється центральними органами виконавчої влади, іншими органами держуправління в відповідних сферах національної економіки, обласними адміністраціями та міськими адміністраціями Києва і Севастополя.

Для того, щоб підприємство було визнано критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв:

- загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро;

- сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро;

- стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до постанови Уряду від 4 березня 2015 р. № 83;

- важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА);

- відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ;

- розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників по підприємству за останній календарний квартал - не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період;

- підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для рішення про визнання підприємства критично важливим є відповідність двом критеріям для підприємств:

- паливно-енергетичного комплексу;

- які працюють у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;

- лінійних аудіовізуальних медіа (ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з інформаційним та/або інформаційно-аналітичним контентом);

- державних та комунальних закладів культури.

Рішення затверджує форми та документи, які необхідно подавати у відповідні органи, щоб підприємство було визнано критично важливим, формі звітності, визначає вичерпний перелік підстав для скасування бронювання тощо.

Підтвердження статусу критично важливого здійснюється підприємством раз на рік.

Джерело: Lexinform

31.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Резиденти Дія Сіті можуть отримувати послуги нерезидентів за гіг-контрактами без отримання дозволу

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні» від 24 січня 2023 р. № 68, якою:

1) затверджено:

- технічний опис бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;

- зразок бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;

- форму заяви про отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;

- форму заяви про внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;

- форму заяви про продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;

2) встановлено, що:

- під час воєнного стану резиденти Дія Сіті можуть отримувати роботи (послуги), які виконуються (надаються) гіг-спеціалістами з числа іноземців та осіб без громадянства за гіг-контрактами, без отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;

- бланки дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, видані до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який їх видано;

- не використані міжрегіональними та регіональними центрами зайнятості Державної служби зайнятості бланки дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, друк яких здійснено до набрання чинності цією постановою, є дійсними.

Окрім того, визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 858 «Про затвердження форм заяв для отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства».

Джерело: Lexinform

31.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

До двох розмірів мінімальної зарплати компенсуватимуть роботодавцям, які працевлаштують внутрішньо переміщених осіб

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 р. № 67, якою вдосконалено програму виплати компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.

Як пояснили у Міністерстві економіки України, згідно з внесеними змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 696, роботодавець отримує:

- компенсацію витрат на оплату праці (але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа ВПО на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази;

- компенсацію витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації осіб з числа безробітних ВПО, яких працевлаштовано строком не менше ніж на 12 календарних місяців. Розмір компенсації визначається Кабінетом Міністрів України в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Окрім того, передбачається, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості, у разі звільнення працівника за власним бажанням, за угодою сторін, або за ініціативи роботодавця, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела компенсації (крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості).

У разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.

Джерело: Lexinform

31.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Безпілотники звільнять від ввізного мита та ПДВ

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння ввезенню на територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів» № 8361-1.

Новим п. 9-24 розд. ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України пропонується встановити, що на період дії воєнного стану в Україні, але не довше ніж до 1 січня 2024 р., звільняються від оподаткування ввізним митом безпілотні літальні апарати, що класифікуються в товарній позиції 8806 (крім 8806 10, 8806 29 20 00, 8806 99 20 00) згідно з УКТ ЗЕД, оптичні приціли, коліматорні приціли (коліматори), приціли нічного бачення або тепловізійні приціли, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9013 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, тепловізійні біноклі та монокуляри, прилади нічого бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, нарізна зброя калібру 5,56, 5,45, 7,62 мм, що класифікується у товарній позиції 9301 згідно з УКТ ЗЕД та патрони до такої зброї, що класифікуються у товарній позиції 9306, а також засоби електронної протидії безпілотним летальним апаратам, засоби зв’язку з функцією шифрування, засоби супутникового зв’язку, засоби тактичної медицини (турнікети, інші засоби для зупинки втрати крові, медичні аптечки для надання першої медично допомоги) за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу підприємствами або громадянами, у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Окрім цього, у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 8360-1, яким передбачається, що на період дії воєнного стану в Україні, але не довше ніж до 1 січня 2024 р., звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) товарів, визначених п. 9-24 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

Вказані положення не застосовуватимуться до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Джерело: Lexinform

24.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Дерегуляція системи видачі дозволів: залишаться лише необхідні для збереження життя людей

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оголосив про початок запровадження «регуляторної гільйотини», якою буде усунено необхідність отримувати більшість дозволів.

«Законом у нас передбачено лише 120 дозволів, однак різноманітними підзаконними актами ця кількість збільшена фактично у п’ять разів. Це є стримувальним фактором у розвитку бізнесу, оскільки кожен із цих дозволів пов'язаний із процедурою видачі, перевірками, а все це створює корупційні ризики. З урахуванням нашої державної системи, що сформувалася за 30 років і дуже прихильна до корупційних проявів, це створює додаткове навантаження на бізнес під час війни, - прокоментував Д. Гетманцев, - залишаться лише ті, що є необхідними для збереження життя людей, наприклад, атомні електростанції повинні мати дозволи.

Джерело: Lexinform

 
17.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Змінено умови забезпечення експорту сільгосппродукції

Верховна Рада прийняла Закон (законопроект № 8166-д), яким визначено особливості здійснення операцій з експорту товарів у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Як зазначено було у Пояснювальні записці до законопроекту, його прийняття сприятиме надходженню валютної виручки та запобігатиме необґрунтованому витоку капіталу з держави шляхом створення запобіжників для зменшення випадків закупівель сільськогосподарської продукції за готівковий розрахунок та подальшого експорту цієї продукції без повернення валютної виручки від таких операцій в Україну

Зокрема, новою статтею 19-1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що на період дії воєнного, надзвичайного стану Кабінет Міністрів України має право запроваджувати режим експортного забезпечення з метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та особливостей здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206, 1512, 2306 згідно з УКТ ЗЕД.

Рішення Кабінету Міністрів України про запровадження режиму експортного забезпечення повинно містити: строк запровадження режиму експортного забезпечення, перелік товарів, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення, а також мінімальні експортні ціни на товари, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.

Експорт товарів, щодо яких було прийнято рішення про запровадження режиму експортного забезпечення, можуть здійснювати виключно суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності - платники податку на додану вартість, чия реєстрація не є призупиненою.

Умовою вивезення у митному режимі експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, є наявність податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних за ставкою, визначеною для операцій з постачання таких товарів на митній території України.

Також новим п. 87 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких відповідно до статті 19-1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовано режим експортного забезпечення, до завершення дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану.

Зокрема, за необхідності перевищення розрахованого ліміту експорту продукції, на суму перевищення експортеру необхідно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14 %, а після повернення валютної виручки - відкоригувати таку накладну зі ставки податку 14 % на 0 % та отримати відшкодування ПДВ.

Окрім того, внесено зміни до розд. VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Джерело: Lexinform

17.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Для конкурсу з перевезень пасажирів на міжобласних маршрутах документи можна подавати у е-формі

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» від 3 січня 2023 р. № 27.

Зокрема новими абзацами п. 29 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081, передбачено, що перевізник-претендент подає документи для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах у паперовій або електронній формі.

Перевізник-претендент подає документи для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на внутрішньообласних маршрутах та маршрутах в межах території однієї територіальної громади у паперовій формі.

Документи для участі у конкурсі у паперовій формі подаються перевізником-претендентом згідно з вимогами п. 30 та 34 цього Порядку.

У разі подання перевізником-претендентом документів для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах в електронній формі організатор або робочий орган протягом двох робочих днів зобов'язаний надіслати на електронну адресу перевізника-претендента, з якої були подані документи, повідомлення про їх отримання.

Джерело: Lexinform

17.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Інструменти регулювання господарської діяльності переглядатимуть у прискореному режимі

Кабінет Міністрів створив Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності, основними завданнями якої будуть:

- координація дій державних органів в частині зменшення та оптимізації інструментів державного регулювання бізнесу;

- удосконалення нормативної бази в частині переведення в електронну форму інструментів державного регулювання.

За результатами проведеного аналізу нормативно-правового поля у сфері державного регулювання видів господарської діяльності виявлено більше 1 000 інструментів державного регулювання, зокрема: дозволів - 528, ліцензій - 224, погоджень - 157, висновків - 145, свідоцтв - 121, декларацій - 55, повідомлень - 42, посвідчень - 23.

«Наявність великої кількості інструментів державного регулювання негативно впливає на започаткування провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання та їх виходу на ринок. Варто зазначити, що бюрократична процедура отримання документів дозвільного характеру потребує великих часових та фінансових витрат суб'єктів господарювання, створює додаткове адміністративне навантаження на них», - прокоментувала Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Джерело: Lexinform

17.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС

Україна та Європейський Союз підписали Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду щодо отримання Україною макрофінансової допомоги обсягом 18 млрд євро.

Як прокоментував Міністр фінансів України Сергій Марченко, очікується, що перший транш за програмою у розмірі 3 млрд євро надійде вже до кінця січня поточного року.

Згідно з договорами пільгові позикові кошти будуть надходити до державного бюджету України протягом 2023 р. рівномірними частинами з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.

Залучені кошти макрофінансової допомоги будуть спрямовані на забезпечення першочергових соціальних та гуманітарних видатків державного бюджету, зокрема на заробітну плату працівників державних органів та бюджетних установ освітньої сфери, медичних закладів, виплату пенсій та фінансування окремих програм державної соціальної допомоги, підтримку малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, ВПО. Залучені кошти також сприятимуть збереженню фінансово-економічної стабільності в Україні.

Джерело: Lexinform

11.01.23
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Частка сільськогосподарського товаровиробництва розраховується по-новому

Міністерство аграрної політики та продовольства наказом від 29 листопада 2022 р. № 955 виклало у новій редакції Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

«Розрахунок потрібен для обчислення частки сільськогосподарського товаровиробництва для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи. Розрахунок доповнено показником, відповідно до якого коригується загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, а саме «сума доходу від курсових різниць за залишками грошових коштів на валютних рахунках, дебіторською заборгованістю за реалізовану сільськогосподарську продукцію власного виробництва та продуктів її переробки». Крім того, окремі статті Розрахунку приведені у відповідність до норм бухгалтерського обліку», - пояснили у Міністерстві.

Наказ набрав чинності з 23 грудня 2022 р.

Джерело: Lexinform