Міністерство розвитку громад та територій України інформує, що тепер у режимі онлайн можна отримати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, що належить до об’єктів з незначними наслідками СС1, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат про прийняття в експлуатацію об’єктів для класу наслідків СС2, СС3 в електронній формі, а також подати заяви щодо скасування документів про початок підготовчих та будівельних робіт.
Повідомляється, що в особистому кабінеті на порталі «Дія» можна відслідковувати статус заяви, сповіщення про видачу документів або ж відмову буде надіслано на електронну адресу замовника, а також воно з’явиться в електронному особистому кабінеті та Реєстрі будівельної діяльності.
Джерело: LexInform
Тепер задекларувати доходи, сплатити податки і збори ФОП, переглянути декларації та розрахунки за минулі періоди можна на порталі та в застосунку «Дія».
«Щоб подати декларацію або сплатити податки, людям доводилося довго розбиратися з даними або ж підключати платний сервіс чи наймати бухгалтера. Ми це змінюємо. Тепер через Дію можна сплатити податки, подати декларацію, подивитись доходи. Це заощадить час, кошти та сили підприємцям. Крім того, будуть пуш-сповіщення, щоб ви не пропустили дедлайн, не платили штрафні санкції і все подавали вчасно», - прокоментував Віце-прем’єр-міністр України - Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За його словами, декларацію можна буде подати завдяки «Дія.Підпису», а «Дія» автоматично підтягне інформацію з реєстрів - реєстраційні дані платника податків та граничні дати подання та сплати.
При заповненні декларації можна обирати: підключити інтеграцію з банком - сума доходів для розрахунку ЄП буде підтягуватись автоматично, - або ж вказати її вручну.
В застосунку відображатимуться реєстраційні дані ФОП, суми нарахованих та сплачених податків і зборів, наявність заборгованості чи ж переплати, а також будуть сповіщення, коли Податкова прийме декларацію або ж якщо вона її відхилить і до неї потрібно внести виправлення.
Джерело: LexInform
Від імені Міжнародної конфедерації профспілок (МКП), а також Європейської конфедерації профспілок (ЄКП), очільники профоб’єднань висловили стурбованість з приводу триваючої регресивної реформи трудового законодавства, яка відбувається в Україні.
Так, у листі до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України вони звернули увагу, що зараз у парламенті України перебувають на розгляді щонайменше вісім законопроектів, які, на погляд міжнародних профспілок, порушують міжнародні трудові стандарти, включаючи конвенції МОП, ЄСХ (П) та Директиви ЄС.
Керівники міжнародних профоб’єднань вимагають їх відкликання та припинення будь-яких офіційних процедур з їх ухвалення. Немає жодних підстав приймати поспішно розроблені зміни до цих важливих законів без повноцінних тристоронніх переговорів, ці законодавчі зміни мають бути предметом повномасштабних консультацій з профспілками.
З повним текстом листа можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: LexInform
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку суб'єктів нормування у будівництві» від 28 квітня 2021 р. № 438.
Міністерство розвитку громад та територій України інформує, що відповідно до оновленого переліку Мінрегіон здійснює нормування за всіма об’єктами нормування. Інші центральні органи виконавчої влади, у разі відсутності державних будівельних норм або необхідності конкретизації їхніх вимог, здійснюватимуть нормування у будівництві щодо окремих типів об’єктів будівництва, що мають галузеву специфіку, зокрема це стосується об’єктів енергетики, сільського господарства, інженерно-транспортної інфраструктури тощо.
Окрім цього, визнано такими, що втратили чинність, низку постанов Кабінету Міністрів України.
Джерело: LexInform
Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів» від 1 лютого 2021 р. № 11, якою вказані Правила викладено у новій редакції.
Національний банк інформує, що тепер коли клієнт скануватиме QR-код для здійснення платежу, на його смартфоні автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованим для оплати рахунком. Якщо ж на пристрої клієнта не встановлений застосунок банку, готовий обробляти такий QR-код, клієнт буде переадресований на веб-сторінку з інформацією про банки, в застосунках яких реалізовано цю функцію.
Для цього Національний банк затвердив нову версію формату QR-коду та запровадив код старту платіжного застосунку. Відтепер будь-який банк зможе інтегрувати цю опцію до власного платіжного застосунку.
Крім того, нова версія формату QR-коду дозволяє оптимізувати кодування символів у QR-коді та зменшити його розмір.
Джерело: LexInform
Комітет з питань економічного розвитку рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований проект Закону «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» № 3607, яким пропонується законодавчо врегулювати в Україні інститут бізнес-омбудсмена.
Метою його діяльності є сприяння: належному урядуванню публічних суб’єктів, усуненню недобросовісної поведінки у досудовому порядку і запобіганню їй, реагуванню на корупційні прояви, покращенню умов та спрощенню порядку провадження підприємницької діяльності, а також усуненню перешкод у розвитку підприємництва в Україні.
Так, у доопрацьованому проекті визначено порядок проведення конкурсу на зайняття посад бізнес-омбудсмена та його заступників, уточнено права та обов’язки бізнес-омбудсмена, а також типи актів, які можуть ним прийматися на виконання завдань Установи, деталізовано порядок розгляду скарг, чітко визначено, яка інформація може надаватись Установі, виключено норми, які передбачали адміністративну відповідальність за неналежну співпрацю із Установою та відповідно право бізнес-омбудсмена і його заступників складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачений особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності бізнес-омбудсмена та його заступників.
Джерело: LexInform
Про стартапи дуже багато говорять. Однак ми забуваємо про базову річ — основою економіки є малий бізнес.
Чому про стартапи багато говорять? Усі розуміють необхідність стартапів і намагаються побудувати якомога більше «єдинорогів» у своїй країні. Рейтинги найкращих в Україні постійно оновлюються, наприклад, за 2019 чи 2020 рік. Круто, що наші стартапери залучають мільйонні інвестиції. Вони — молодці. Ми всі вболіваємо за Grammarly, Preply та Reface, однак забуваємо про базову річ основою економіки є малий бізнес. Cаме завдяки малому бізнесу забезпечується стабільність і благополуччя великої кількості сімей і територіальних громад. Малий і середній бізнес є основою економіки України, створює 60% ВВП, забезпечуючи 79% робочих місць. Він є соціально-економічним фундаментом, без якого не може розвиватися інноваційно-орієнтована економіка.
Cтартапи vs малий бізнес
Іноді між цими поняттями виникає плутанина і малий бізнес сприймають як стартапи, а стартапи розглядаються як маленькі версії великих компаній. Хоча така точка зору в корені не вірна. Є вагома ідеологічна (та організаційна) різниця між стартапами, маленькими підприємствами та великими корпораціями. Стартап — це тимчасове утворення. Протягом якогось часу він знаходиться в пошуку вигідної бізнес-стратегії, яка приживеться і дозволить масштабуватися. Перша велика відмінність від малого бізнесу полягає в тому, що засновник стартапу прагне зробити його глобальною компанією (якщо пощастить). Він сподівається, що блискуча ідея матиме приголомшливий вплив на індустрію. Іноді це вдосконалення наявного на ринку продукту/послуги, а іноді — створення чогось такого, чого раніше не існувало, але виявилося потрібним і вплинуло на економіку експоненційно. Свого часу споживачі не знали, що хочуть користуватися айфонами, поки Стів Джобс не взяв і не презентував смартфон. Так от, ідея заснування малого підприємства — фундаментально інакша. Зазвичай власник малого бізнесу просто прагне займатися чимось, що в нього вдається і приносить прибуток. Наприклад, пекти хліб і продавати людям на своїй вулиці, або вирощувати помідори в теплиці й продавати на місцевому ринку. Цілі домінувати в цілому секторі економіки в такого підприємця немає (принаймні в більшості). Масштаб його справи зазвичай обмежується фізичними можливостями власної праці та праці членів сім’ї. Знаю це з власного досвіду, бо серед наших клієнтів багато дрібних фермерів, які самі працюють в полі, син керує трактором, а дружина — бухгалтер. Вони так роблять вже багато років і переконалися, що «це працює». Натомість стартапер починає з протилежного боку: він висуває певну кількість гіпотез і перевіряє чи будуть споживачі поводитися так, як він передбачив. Якщо ж ні, то доведеться внести правки в модель чи змінити підхід.
Малий бізнес як основа економіки
Малий і середній бізнес є основою економіки. Чому так? По-перше, невеличкі компанії мають більший обсяг реалізації, ніж великі, по-друге, суми податків, які вони сплачують, більші, а по-третє, МСБ створює більше робочих місць, ніж великі корпорації. За даними ООН, у переважній більшості країн світу частка МСБ досягає 90%. У США ця частка якраз дорівнює 90%, в Японії — 99%. В ЄС малі та середні бізнеси становлять 99% усіх підприємств, акумулюють понад 50% ВВП та працевлаштовують понад 100 млн осіб. Найбільший вклад МСБ у ВВП — в Італії (68%). До речі, як пише Forbes, найбільші італійські корпорації починали якраз із маленького сімейного бізнесу. Наша країна не гірша, а в багато чому навіть краща для запуску нового бізнесу, на відміну від старого світу, де майже всі комірки зайнято. У нас величезні можливості в базових нішах, у сервісній індустрії, в імпортозаміщенні тощо. В Україні є величезна кількість дрібних фермерів і локальних виробників зі свіжими ідеями, конкуруючими товарами та послугами високої якості, що мають великий потенціал до росту. Ясна річ, що для розвитку підприємництва потрібні сприятливі умови. Має бути підтримка держави, хороший економічний клімат, здорова конкуренція. Майже у всіх розвинених державах світу суб’єкти підприємництва підтримуються і на загальнонаціональному, і на регіональному рівнях. Крім законодавчої, уряди надають підприємцям фінансову допомогу, інформаційну та освітню підтримку, консультації, а іноді й пряме чи посередницьке замовлення на продукцію малих підприємств.
Брак фінансів
Наші підприємці страждають не тільки від браку фінансів, а й від нестачі фінансових послуг. Ця нестача в різного роду фінансових ресурсах є великою перешкодою на шляху до розвитку. Адже фінансування дозволяє підприємцям впроваджувати інновації, покращувати ефективність, розширювати мережу збуту, виходити на нові ринки і створювати робочі місця. В ЄС окрім надання прямого фінансування, діють пільгові кредитні та лізингові програми, бухгалтерська звітність спрощена, а ставки ПДВ зменшені. Іноді маленькі компанії взагалі звільняються від сплати податків на певний період. Нажаль, в Україні така практика не є поширеною. Певні програми з’являються, але їх все одно дуже мало. Фінансування на вигідних умовах для більшості українських підприємців залишається недоступним. Такі інвестиції ризикові й невигідні для більшості інвесторів. За даними Institute for Economic Research and Policy Consulting, які порівняли попит і пропозицію у фінансових послугах, виявилося, що наші підприємці недофінансовані майже на 10 млрд євро (2016 р). Щоб зменшити кредитний розрив, фінансові установи, уряди та донори у всьому світі вкладають гроші в розробку спеціальних програм по допомозі МСБ. Але наскільки така політика на ділі руйнує бар’єри для підприємців в Україні? Наші підприємці скаржаться, що банківські кредити занадто дорогі, їх важко отримати. Маючи рекордні суми коштів на рахунках, банки вкрай неохоче кредитують бізнес. А міжнародне донорське фінансування хоч і дешевше, але вимагає прозорої інформації та звітності, чого бракує в більшості МСБ.
Що ж робити?
Згідно зі звітом The Investor Base of Securities Markets in the EBRD Regions (April 2021), такі представники інституційних інвесторів, як European mutual fund, North American hedge fund, European hedge fund, APAC mutual fund, мають досить схожу думку щодо інвестицій в українську економіку. Підсумок такий: «Ми дивимося на перспективи українського сільського господарства. Житниця регіону, 31% світового чорнозему! Гігантський потенціал… Але інвестувати не можемо, високі ризики, проблеми корпоративного управління, геополітичні виклики, тощо». Тож українські підприємці опинилися в умовах, коли держава фінансувати не може, а міжнародні інвестори — поки що не хочуть. Впевнений, слабкість національних державних інституцій і крива ідеологія стосовно бізнесу буде змінюватися.
Ми можемо робити так само
Ось чому, вкладаючи гроші в ІТ-стартапи, важливо не забувати інвестувати і в дрібних підприємців. Адже наші підприємці нічим не гірші: мало на яких національних ринках є локальні гіганти, співставні з об’ємами торгівельного «Епіцентру» або аграрного «Нібулону». Чи національні мережі «АТБ» та «Fozzy Group», яких не змогли подолати транснаціональні конкуренти. Всі вони починали з малого. І багато хто з нинішніх підприємців-початківців стане серйозним гравцем на ринку через 10—20 років. Не всі, але зможуть. Ось чому треба їх підтримувати й ставитися з повагою. Світ живе не тільки програмістами (хоча люди в ІТ-сфері дуже круті). По своїх клієнтах ми бачимо, як багато підприємців починають з нуля і досягають особистого успіху. Їм просто треба трохи підтримки. Наостанок: схожість між стартапами та малим бізнесом у тому, що обидвоє починаються з фінансових вливань власника, членів сім’ї та друзів. Іноді з банківського кредиту. Потім, якщо ідея стартапу виявиться живучою, отримати фінансування та інвестиції набагато простіше, ніж фермеру, який вирощує помідори в селі. Навіть якщо вони непогано продаються на місцевому ринку.
Джерело: LexInform
Вчора, на засіданні Комітету з питань економічного розвитку було розглянуто нову редакцію законопроекту про установу бізнес-омбудсмена в Україні. У лютому 2021 року Верховна Рада прийняла відповідне рішення про відправку документу на доопрацювання. Наразі документ вже доопрацьовано і схвалено профільним комітетом парламенту.
Про це у своєму виступі підкреслив автор законопроекту Дмитро Кисилевський: “Нещодавно в Раді ми прийняли рішення про направлення попередньої редакції на доопрацювання через ряд зауважень, які були висловлені нашими колегами – конституціоналістами, а також ГНЕУ і Головним юридичним управлінням. Після цього члени комітету разом з бізнес-омбудсменом і за участю народних депутатів, які висловлювали зауваження, розробили нову редакцію”.
Рада бізнес-омбудсмена – це діючий орган, який з 2014 року допомагає бізнесу в досудовому порядку оскаржувати неправомірні претензії контролюючих органів. Користувачами послуг бізнес-омбудсмена є переважно малий і середній бізнес. За статистикою понад 80% звернень до бізнес омбудсмена надходить саме від українських компаній.
«Прийняття закону буде гарним сигналом як для українських, так і іноземних інвесторів, про те, що Україна використовує всі інструменти для покращення інвестиційного клімату. Це також важливий сигнал для донорів, що Україна зацікавлена у продовженні роботи Інституту бізнес-омбудсмена. Закон гарантує, що Установа бізнес-омбудсмена буде неполітичною, незалежною організацією, яка служитиме однаково всім підприємцям без преференцій та дискримінації», – коментує бізнес-омбудсмен Марчін Свенчіцький.
Профільний комітет підтримав доопрацьований законопроект більшістю голосів.
Нова редакція знімає надані зауваження та прибирає ряд прав і особливостей роботи бізнес-омбудсмена, які викликали несприйняття. Зокрема:
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики провів онлайн обговорення проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо надання допомоги застрахованим особам та підтримки бізнесу на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів» № 5346, який передбачає:
- звільнення від сплати ЄСВ за ФОПів та тих працівників, робота яких була зупинена через впровадження карантинних обмежень;
- поновлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок;
- розширення можливостей отримання 8 000 грн підтримки у разі заборони діяльності бізнесу не виключно за основним видом діяльності, а за першими п'ятьма видами, які заявлені у відомостях з ЄДР.
Федерація роботодавців України висловила підтримку вказаному законопроекту та звернулася до його авторів щодо можливості внесення до проекту таких змін:
- передбачити звільнення від сплати ЄСВ усіх суб’єктів господарювання, діяльність яких заборонена через впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів;
- передбачити державну підтримку для суб’єктів господарювання, діяльність яких прямо не заборонена, але які несуть втрати через заборону діяльності їх контрагентів;
- розширити програму по частковому безробіттю для всіх видів діяльності, а не виключно для виробництва як середньострокової програми підтримки, яка носить системний характер допомоги.
Джерело: LexInform
Ще три банки долучилися до Програми "Доступна іпотека 7%" - ПАТ "МТБ БАНК", АТ "ПРАВЕКС БАНК" ТА АТ "Полікомбанк". Таким чином, на даний момент 14 банків беруть участь у реалізації даної Програми.