Новини

Новини
16.01.21
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

В Локдаун нотаріуси працюють

Нотаріальна палата України пояснила, що нотаріуси не є суб’єктами господарювання, а виконують лише делеговані державою функції, визначені чинним законодавством, тобто не входять до переліку суб’єктів, на яких поширюються обмежувальні заходи.

Обмежувані протиепідемічні заходи прийняті Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236.

Відповідно до офіційного Документу обмеження запроваджено відносно суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері громадського харчування, торговельного і побутового обслуговування населення, культури і проведення масових заходів, приймають відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, в інших закладах розважальної діяльності, спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах, діяльності непродовольчих ринків, закладів освіти.

Нотаріус фактично функціонує як об’єкт критичної інфраструктури та забезпечує фізичних та юридичних осіб діями, необхідними для захисту їх конституційних прав.

Робота кожної нотаріальної контори (нотаріуса) повинна бути організована з дотриманням рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України та здійсненням усіх можливих профілактичних заходів, зокрема, маскового режиму та дотримання дистанції.

В роботі Нотаріальної палати України також не передбачається запровадження обмежувальних заходів на цей період.

За матеріалами LexInform

12.01.21
МСП

Структура розподілу рестораного ринку України в 2020 році

Незважаючи на важку ситуацію у зв'язку з діючими обмежувальними заходами карантину у сфері гостинності України в 2020 році, які тривають і на сьогоднішній день, ми сподіваємося на краще і продовжуємо свої вибіркові щорічні аналітичні публікації стану ресторанного ринку за 2020 рік.

За підсумками, станом на кінець 2020 року, оцінна структура розподілу кількості закладів громадського харчування - кафе, барів, ресторанів, всіх форм обслуговування, по областям України (крім Донецької та Луганської областей) має наступний вигляд:

Звертаємо увагу, що в діаграмі, частина областей України, що мають питому вагу кількості закладів менше 1%, об'єднані разом. До даних областей відносяться шість областей України - Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Тернопільська і Чернігівська, які разом становлять близько 4,4% від кількості всіх закладів країни.

Тривають деякі тенденції кількох попередніх років:

  • Майже половина (44%) всіх українських закладів громадського харчування сконцентровані в двох областях України - Київській (28,7%) і Одеській (15,3%).
  • Більше 75% українського ринку закладів розташовані в п'яти областях України - Київській, Дніпропетровській (8,0%), Львівській (8,3%), Одеській і Харківській (15,3%).
  • Лідером за кількістю закладів громадського харчування є - Київська область, за нею, практично на «рівних» йдуть Одеська та Харківська області.

На жаль, за станом на кінець 2020 року, загальна тенденція нових відкритих (перезапущених) закладів до зачинених кафе, барів і ресторанів України - має негативну динаміку: загальна кількість діючих закладів скоротилася.

Оцінка показника насиченості (кількості) діючих закладів громадського харчування на одну тисячу жителів по областям України (за винятком Донецької і Луганської областей) станом на кінець 2020 року, має такий вигляд:

На діаграмі відсутні області України, в яких даний показник менше 0,1 на одну тисячу мешканців, а саме: Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Тернопільська і Чернігівська області.

Як бачимо, з показником понад 0,5 на одну тисячу мешканців населення, попереду Одеська (0,68), Київська (0,64) і Харківська (0,62) області. Середній показник по Україні - склав близько 0,3 на одну тисячу мешканців.

Ми віримо, що «чорна смуга» з часом має закінчитись і ми скоро можемо зустріти своїх Гостей в закладах без масок і без дотримання відстані в 1,5 метрів.

Бути добру)

Інформація про компанію:

"СІД-Консалтинг груп" - українська компанія, що надає комплексні послуги ресторанного консалтингу та керування HoReCa-проектами з 2008 року. Аналітичні огляди, експертні оцінки та спеціалізовані маркетингові дослідження - один з напрямків діяльності підприємства.

Джерело: VlasnaSprava

12.01.21
МСП

Затверджено перелік банків для касового обслуговування бюджетних коштів

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Переліку банків України та умов, на яких ці банки залучатимуться до касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів з видачі готівки за чеками органів Державної казначейської служби України у 2021 - 2023 роках» від 14 грудня 2020 р. № 763.

До переліку увійшли:

  • Державний ощадний банк України,
  • Державний експортно-імпортний банк України,
  • ПриватБанк",
  • Акціонерний банк "Південний",
  • Акціонерний банк "РАДАБАНК".

Також установлено, що:

  • для органів Державної казначейської служби України рішення розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, які ними обслуговуються, стосовно вибору банку є пріоритетним;
  • для видачі готівки органи Державної казначейської служби України відкривають рахунки за балансовими рахунками 257 групи Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 р. № 89, виключно в установах банків, наведених у Переліку та умовах;
  • у разі виникнення ситуації, яка загрожуватиме своєчасній та у повному обсязі видачі готівки за чеками органів Державної казначейської служби України протягом 2021 - 2023 років, Державна казначейська служба України має право ініціювати призупинення отримання запропонованих банком послуг та пропонувати конкурсній комісії з визначення банків України, які залучатимуться до касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів з видачі готівки за чеками органів Державної казначейської служби України, розглянути питання про виключення банку, стосовно якого виникла така загроза, з Переліку та умов.

Джерело: LexInform

30.12.20
МСП

40 тисяч робочих місць вдалося зберегти на підприємствах столиці завдяки одноразовій матеріальній допомозі

264 столичні суб’єкти господарювання отримали одноразову матеріальну допомогу для наступної виплати її найманим працівникам на період посилення карантину.

«Завдяки отриманій від служби зайнятості одноразовій матеріальній допомозі роботодавцям вдасться зберегти 40 тисяч робочих місць. Загальна сума допомоги склала понад 146,1 млн. грн. Серед суб’єктів господарювання, які отримали допомогу – підприємства, які на період посилення карантинних обмежень змушені будуть скоротити або призупинити свою діяльність. Сюди, зокрема, увійшли підприємства оптової торгівлі, переробної промисловості, з надання юридичних та консультаційних послуг, операцій з нерухомістю, вантажного автомобільного та залізничного транспорту, технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, житлового та нежитлового будівництва, з виробництва кіно-відеофільмів та телевізійних програм, а також рекламні та туристичні агентства», – повідомив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.

Як повідомлялося, уряд ухвалив постанову – № 1231 від 9 грудня 2020 р., якою затвердив Порядок надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми. Право на отримання одноразової матеріальної допомоги отримали юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників.

У період з 14 грудня до 21 грудня роботодавці, у яких передбачалося скорочення робочого часу працівників через карантинні обмеження, зверталися до служби зайнятості із заявою на отримання одноразової матеріальної допомоги. Після цього Київський міський центр зайнятості розглянув документи та прийняв рішення щодо виплат. Постанова зобов’язувала роботодавців виплатити матеріальну допомогу на рахунок працівників не пізніше наступного робочого дня після надходження коштів.

Київський міський центр зайнятості сьогодні це:

  • Найбільша база можливостей
  • Безкоштовні послуги для безробітних та роботодавців

Джерело: LEXINFORM.COM.UA

30.12.20
МСП

Державні гарантії надано 13 банкам-кредиторам

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 23 грудня 2020 р. № 1317.

Відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за результатами відбору банків-кредиторів на умовах, визначених Порядком надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 р. № 1151, Уряд надав у 2020 році державні гарантії на портфельній основі 13 банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією постановою.

Граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі (грн):

  • АТ “Ощадбанк” - 1 000 000 000
  • АТ “Укрексімбанк” - 800 000 000
  • Акціонерний банк “Південний” - 700 000 000
  • АБ “Укргазбанк” - 500 000 000
  • АТ “ОТП банк” - 500 000 000
  • ПАТ КБ “Приватбанк” - 400 000 000
  • АТ “Таскомбанк” - 280 000 000
  • ПАТ “Банк Восток” - 250 000 000
  • АТ “Піреус банк МКБ” - 150 000 000
  • АТ АКБ “Львів” - 105 000 000
  • АТ “Банк Альянс” - 100 000 000
  • АТ “МІБ” - 100 000 000
  • ПАТ “Кредитвест банк” - 95 000 000

Міністра фінансів уповноважено підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі.

Також затверджено Типову форму договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

Джерело: LEXINFORM.COM.UA

28.12.20
МСП

Розвитку малого підприємництва сприятиме новоутворена Рада

Набрав чинності Указ Президента України «Про Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва» від 22 грудня 2020 р. № 582/2020.

Президент утворив Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Основними завданнями Ради є:

  • системний аналіз ситуації щодо економічних, соціальних та інших процесів, що відбуваються в Україні, практики формування та реалізації державної політики щодо забезпечення додержання гарантій права на підприємництво суб'єктів малого підприємництва, у тому числі суб'єктів мікропідприємництва, напрацювання за результатами такого аналізу та внесення на розгляд Президентові України пропозицій про можливі шляхи, механізми та способи вирішення проблемних питань розвитку малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва;
  • розгляд законопроектів з питань сталості та розвитку підприємництва, напрацювання пропозицій щодо удосконалення законодавства України щодо провадження діяльності суб'єктами малого підприємництва, у тому числі суб'єктами мікропідприємництва;
  • сприяння налагодженню ефективної взаємодії держави з суб'єктами малого підприємництва, у тому числі суб'єктами мікропідприємництва, їх громадськими об'єднаннями у вирішенні питань сталості та розвитку підприємництва, сприяння поширенню найкращого міжнародного досвіду.
25.12.20
МСП

Захистити бізнес - місія можлива! Практичні рішення при виникненні руйнівної ситуації «Обшук підприємства»

Компанія ActiveLex, яка представляє на українському ринку відому міжнародну аналітично-правову платформу для юристів Lex, провела черговий вебінар, який детально знайомить з неприємним ризиком для бізнесу - це виникнення ситуації «обшуку підприємства».

На жаль, рішення, озвучені у події, пишуться по живому, бо опираються на реальний досвід спікера вебінару - Володимира Капустіна, керуючого партнера Адвокатського об’єднання «Капустін і Партнери», адвоката, заступника Ради Арбітражних керуючих Харкова та області, арбітражного керуючого.

Зі слів фахівця, «обшук підприємства» - не є новиною для юристів, але для засновників, бухгалтерів, найманого персоналу підприємства (бізнесу) є подією, до якої варто підготуватися провсяк випадок і є потужним стресом.

Володимир Іванов, директор і співзасновник компанії ActiveLex, презентував можливості, які пропонує інформаційно-аналітична платформа для юристів LEX в розрізі тематики вебінару. Зокрема, це візуальний алгоритм (процедура) «Проведення обшуку: забезпечення дотримання вимог закону», доступний всім користувачам платформи, а також можливості зручного пошуку у системі необхідних нормативно-правових актів, судових рішень, правових позицій Верховного Суду, на які можна спиратися.

Ніхто атаку свого бізнесу не вносить у план. На питання безпеки завжди не вистачає уваги, часу та прописаних процедур. Але є перші дзвіночки зацікавлення: офіційні контакти з підприємством чи його контрагентами зі сторони правоохоронної системи, запити про отримання інформації підприємства та серед контрагентів, допити посадових осіб підприємства і контрагентів. Це ознака, що настав час зрозуміти, що відбувається.

Як правило, атака на бізнес відбувається спонтанно з ціллю стягнення коштів передусім. Але як захищатися вчасно і вже, коли, на жаль, ситуація настала, відповідає детальна презентація, повна версія вебінару «Обшук підприємства. Як захистити бізнес» та, звісно, аналітично-правова платформа LEX.

23.12.20
МСП

Асоціація лізингодавців: аналітичне дослідження галузі дорожнього будівництва

Асоціація лізингодавців України презентувала членам свого об’єднання перше в історії галузі аналітичне дослідження стану та перспектив шляхобудівельної сфери. Однією з основних цілей проведеного дослідження було прагнення виявити потенціал фондування індустрії  будівництва доріг інструментом фінансового лізингу. Разом з тим, аналітики зібрали унікальні дані щодо стану, обсягу і якості будівельного обладнання в Україні та світі, а також щодо  потужності гравців цього ринку в глобальному  та національному вимірі.

Асоціація лізингодавців за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» працює над виявленням та просуванням потенційних секторів української економіки, які могли б отримати значний імпульс для розвитку завдяки  лізинговим послугам. Сприяючи в той самий час  диверсифікації, розширенню та зростанню і самого вітчизняного лізингу. За прогнозами залучених Асоціацією експертів, ринок обладнання для дорожнього будівництва України досягне загального обсягу 12 млрд. грн. (400 млн. дол. США) до 2022 року. Це означатиме збільшення обсягу ринку на 24% протягом 4 років при середньому рівні зростання у 8%.

Передбачається, що зростання ринку буде зумовлене більшими обсягами фінансування дорожнього будівництва в Україні, що є наслідком реформ державного фінансування галузі, започаткованих в 2016 році. Так, ще в 2017 році обсяги фінансування дорожніх робіт з бюджету становили лише 25 млрд. грн, а в 2020 році вони досягли 70 млрд. грн. Таким чином, обсяги фінансування збільшились на 180% за три роки. В подальшому очікується, що фінансування дорожньої галузі державою також буде зростати, але не такими швидкими темпами. Стабільні обсяги фінансування, що значно перевищують минулі, мають стимулювати ринок  обладнання для дорожнього будівництва.

Незважаючи на бурхливе зростання ринку дорожніх робіт, дослідники виявили, що більшість техніки для дорожнього будівництва в Україні застаріла і має фізичний знос на рівні від 53% до 83% . Це вказує на значну потребу в оновленні всього парку.

Компанії, що збільшуватимуть свої будівельні потужності та оновлюватимуть дорожньо-будівельну техніку потребуватимуть суттєвої фінансової підтримки і саме  лізинг може її надати.

Так, за оцінками дослідників, вартість лізингових угод  на цьому ринку може становити  від 445 до 2360 млн. грн на рік впродовж наступних трьох років. За умови реалізації такого сценарію  приріст ринку лізингу може скласти від 2,5 до 8% відносно рівня 2019 року, що був піковим для галузі за останні роки. Безперечно лізингові компанії взяли до уваги таку можливість для розвитку свого бізнесу.

Під час презентації дослідження обговорювались і ризики для лізингових компаній, зокрема, ризик ліквідності предмету лізингу , як на один з головних. Дослідження запропонувало такі  варіанти їх уникнення як обрання для лізингу універсального обладнання, попит на яке існує як в дорожньо-будівельній, так і в інших галузях; узгоджування з постачальником можливості зворотного викупу; надання виваженого  строку лізингу на таке обладнання тощо.

Учасники ринку зі свого боку зазначали ризики, пов’язані з залежністю від надходжень із державного бюджету, які бувають надзвичайно нестабільні. На що дослідники висловили оптимістичне припущення , що  заборгованості держави будуть зменшені та погашені внаслідок проведених реформ. Загалом же в лізинг будівельного обладнання є широко  розповсюдженим  у світі інструментом фінансування. Дослідження показало, що в деяких країнах проникнення лізингу в цю галузь вже багато років поспіль  становить не менше 50%. Безперечно аналогічні перспективи для лізингу є і в дорожньо-будівельній галузі України. Незабаром за допомогою даного дослідження це буде проілюстровано також і профільним міністерствам та відомствам українського Уряду.

Запрошуємо також зацікавлених в розвитку цього сегменту стейкхолдерів до ознайомлення з матеріалами дослідження та спільного  просуванням інструментів розвитку зазначених індустрій.

Асоціація «Українське Об’єднання Лізингодавців» – створена в 2005 році як добровільне об’єднання професійних учасників ринку лізингу. З цього ж року Асоціація входить до складу конфедерації LEASEUROPE зі штаб-квартирою у Брюсселі, що об’єднує асоціації 31 європейської країни. До складу Українського об’єднання лізингодавців входять учасники, які генерують понад 80% українського лізингового нового бізнесу. В 2019 Асоціація стала грантоотримувачем Проекту USAID/FST.

Джерело: VlasnaSprava

04.12.20
МСП

Обшук підприємства. Як захистити бізнес

3апрошуємо вас поговорити на тему правил, які мають бути впроваджені на підприємстві, аби бути захищеними від болючих наслідків обшуку, а також про те, як потрібно діяти ключовим особам. Отже, зустрічаємось 15 грудня о 14:00 за Києвом на вебінарі “Обшук підприємства. Як захистити бізнес”.

Основні питання вебінару:

  • Симптоми, що передують обшуку
  • Правила, які нівелюють негативні для підприємства наслідки
  • Кібербезпека
  • Дії персоналу, керівника, бухгалтера, адвоката під час обшуку.

Доповідач: Володимир Капустін, Заступник Голови Ради Арбітражних Керуючих у Харківський області, Керуючий Партнер АО “Капустін та Партнери”, адвокат.

Участь безкоштовна. Реєстрація відкрита, будь ласка, приєднуйтесь.

Як завжди, ми приймаємо ваші питання щодо запропонованої теми. Запитання можно надіслати підчас реєстрації.  В частині онлайн-заходу “Питання-Відповіді” ви будете мати змогу отриману необхідну інформацію.

Будемо раді спілкуванню. До зустрічі на вебінарі!

18.11.20
МСП

Оголошено результати Проєкту «Підтримка малих і середніх підприємств»

11 листопада 2020 року в IQ BUSINESS CENTER відбулась презентація результатів Проєкту «Підтримка малих і середніх підприємств», що фінансувався Урядом Німеччини та Європейським Союзом через Німецький банк розвитку KfW.

За вісім років німецько-української співпраці була розбудована система кредитування малих та середніх українських підприємств у національній валюті та профінансовано МСП на загальну суму близько 1 млрд грн.

Основні результати Проєкту

Команда Фонду разом з консультантами Франкфуртської школи фінансів та менеджменту розробили нову програму з підтримки інвестицій МСП у національній валюті для захисту банків-партнерів та МСП від валютних ризиків. З цією метою KfW залучив для України від ЄС в рамках ініціативи EU4Business фінансову допомогу у розмірі 5 млн євро. Завдяки чому Фонду вдалося запропонувати МСП довгостроковий кредитний ресурс в гривні під 14-15% річних. Згодом до програми приєднались місцеві органи влади з програмами компенсації процентів до 50%, що дозволило вдвічі скоротити річний відсоток для підприємців.

Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен поділилася результатами співпраці в рамках Проєкту: «Німеччина змогла забезпечити основу для успіху українських малих та середніх підприємств завдяки фінансовій підтримці у розмірі 12 мільйонів євро. Цей проєкт є живим прикладом чудової донорської співпраці, адже в рамках програми більше 300 МСП отримали кредити. Німеччина і надалі працюватиме з Фондом розвитку підприємництва». 

У рамках консультаційної складової Проєкту було проведено низку заходів, що сприяли інституційній розбудові НУФ. Результативність цих заходів підтверджена і зміною фінансових показників роботи Фонду. Зокрема, у період із 2015 по 2019 року:

  • чистий процентний дохід зріс на 600%;
  • чистий прибуток зріс із -3,6 млн євро до 5,6 млн євро;
  • власний капітал НУФ збільшився на 177%.

Модель реалізації Програми НУФ в комбінації з механізмом компенсації процентних ставок від місцевих органів влади лягли в основу Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». А завдяки ефективній моделі функціонування Німецько-Український фонд був обраний Урядом України в якості платформи для реалізації Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» та перейменований у Фонд розвитку підприємництва.

Сергій Марченко, Міністр фінансів України, наголосив: «Фонд розвитку підприємництва на сьогоднішній момент є одним із основних драйверів кредитування в Україні, тому що він є фактично адміністратором Державної програми “5-7-9%”. І вже за цією програмою на сьогодні видано 4,5 тисячі кредитів для малого і середнього підприємництва на загальну суму 11 мільярдів гривень».

«Колишній Німецько-український фонд є лідером фінансових інновацій і забезпечує фінансову ефективність як для українських малих і середніх підприємств, так і для нашого внеску, який, по суті, є внеском платників податків у ЄС», – зазначив Штефан Шльойнінг, керівник програм співробітництва, Представництво ЄС в Україні.

ДОВІДКА:

Проєкт «Підтримка малих і середніх підприємств» поділений на дві частини – інвестиційну та консультаційну. Інвестиційна складова представлена позикою від Уряду Німеччини, наданої Україні через Німецький банк розвитку KfW, у розмірі 10 млн євро.

Консультаційна складова включала в себе 2 млн євро гранту, призначених для інституційної розбудови НУФ, консультаційної підтримки банків-партнерів, організації маркетингових заходів та фінансових ярмарків. Реалізація цієї складової відбулась за участі Франкфуртської школи фінансів та менеджменту.

У заході взяли участь:

  • Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні (відеозвернення);
  • Штефан Шльойнінг, керівник програм співробітництва, Представництво ЄС в Україні (відеозвернення);
  • Сергій Марченко, Міністр фінансів України (відеозвернення);
  • Людмила Гордіюк, заступник директора Офісу KfW в Україні (відеозвернення);
  • Андрій Гапон, виконавчий директор ФРП;
  • Валерій Майборода, уповноважений представник ФРП;
  • Андрій Фецун, керівник команди консультантів Франкфуртської школи фінансів та менеджменту (відеозвернення);
  • Марія Міронюк, головний проектний менеджер Проєкту (відеозвернення);
  • Представники банків-партнерів:
  • Андрій Стецевич, заступник Голови правління АТ Ощадбанк (відеозвернення);
  • Наталія Згоба, заступниця керівника напрямку корпоративного бізнесу та МСБ ПАТ "Кредобанк" (відеозвернення);
  • Ігор Тихонов, голова правління Creditwest Bank (відеозвернення);
  • Тетяна Єфремова, директор департаменту розвитку бізнесу Creditwest Bank (відеозвернення);
  • Тетяна Корнієнко, директор департаменту МСБ Укргазбанк;
  • Семен Пускай, директор департаменту МСБ АТ Укрексімбанк.

Захід відбувся в рамках Європейського тижня підприємництва.

Організатор прес-заходу забезпечив дотримання усіх необхідних рекомендацій для запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19):

  1. Мінімальну дистанцію (1,5 м) між учасниками.
  2. Засоби індивідуального захисту та дезінфекції.
  3. Допустиму кількість учасників у приміщенні.








Більше фото за посиланням