На межі з війною: як фермер із Криворізького району обробляє землю, де ще вчора лунали вибухи

270 гектарів землі, з яких майже півсотні — небезпечні для обробітку. Щоденні ризики натрапити на вибухівку. І робота, яку не зупиняють навіть бойові дії. Михайло Кудлюк — фермер із села Велика Долина, що на межі Дніпропетровської та Херсонської областей ʼпродовжує обробляти землю, вирощувати зернові й підтримувати громаду.

«Було таке, що ми починали сіяти — і бачили вибухи просто на сусідньому полі. Залишали все і тікали. Але не зупинялися».

Земля, яку не можна покинути

Село Велика Долина, де працює Михайло, межує з Херсонською областю. Саме тут проходила лінія бойового зіткнення у 2022 році. Частину полів, які орендує фермер, не можна було обробляти — вони опинилися в епіцентрі бойових дій.

«43 гектари ми не обробляли взагалі. Туди навіть військові не пускали — було дуже небезпечно», — згадує Михайло. — «У селі дуже багато прилітало: школа зруйнована, пошкоджені домівки. Склад зберігав у селі, але приїжджав буквально на кілька хвилин, брав запчастини або паливо й одразу їхав».

Згодом, після контрнаступу восени 2022 року, техніка знову вийшла в поля. Але навіть через рік господарство знаходить залишки боєприпасів: уламки дронів, снаряди, протипіхотні міни типу «пелюстки», які рвуть шини та можуть пошкодити метал. Частину полів фермер самотужки перевіряє старим трактором.

«Ми самі шукали небезпечні предмети. Якщо знаходили — ставили білу ганчірку або пляшку з води й повідомляли рятувальників. Але ніхто не приїжджав сам шукати — це все ми робили своїми руками».

«Мені потрібно було зберегти підприємство»

Михайло займається фермерством з 2014 року як ФОП. Починав із 13 гектарів, поступово розширився до 270. До війни більшість робіт виконував самостійно або за допомогою родичів, тепер у нього двоє співробітників.

Під час бойових дій 2022 року господарство змогло зберегтись тільки завдяки полям, які розташовані ближче до міста Апостолове:

«Землі в Апостолівській громаді ми повністю обробили. І хоча рік був посушливий, там вдалося зібрати врожай. Саме завдяки цим землям я хоч якось вийшов у плюс. Бо пайовикам я все одно виплатив, податки теж сплатив».

Через воєнні ризики та падіння цін на продукцію частину культур у 2022–2023 роках не висівали взагалі. Озимий горох, наприклад, фермер відмовився сіяти після кількох невдалих сезонів: рослини вимерзали під час квітневих заморозків.

Зараз чоловік поступово повертається до попередніх обсягів. У 2024 році він навіть збільшив посівні площі під зернові та бобові порівняно з довоєнними.

«Після гороху завжди краща пшениця. Але часто вирощую в нуль або в мінус — для сівозміни. Не заради прибутку, а щоб зберегти якість землі».

Грант, у який не вірив

Про програму підтримки підприємців Криворізького району Михайло дізнався з соцмереж. Це був не перший грант, на який він подавався. Але, як сам зізнається, «у 99% нічого не виходило».

«Я думав, знову будуть папери, відмови — як завжди. Але коли мені в банку сказали, що я є в списках учасників, я навіть не повірив спочатку».

За грантові кошти фермер придбав сучасний причіпний обприскувач українського виробництва. Не новий, але в дуже доброму стані. Старе обладнання, яким користувався раніше, потребувало постійного ремонту:

«День працюємо — день ремонтуємо. А цей обприскувач має більшу місткість, гідравлічні крила, комп’ютер для контролю виливу. Це зовсім інший рівень роботи».

Тепер обробка культур — точна, швидка, технологічна. У планах — дотримуватись усіх фаз обробки, щоб навіть у складних погодних умовах забезпечити врожайність.

«Це наша земля. Її треба обробляти»

Нова техніка дозволила Михайлу не лише ефективніше працювати, а й планувати майбутнє. Каже — попереду ще багато викликів: ціни, логістика, погода. Але техніка — це ресурс, який дає сили триматись.

«Я стараюсь працювати чесно, не хочу крутити, хитрувати. Якщо вже триматись, то з піднятою головою. Грант допоміг мені вистояти, але головне — не втратити віру. Бо ця земля — наша. Її треба обробляти».

ℹ️ Довідково:

Програма реалізується в межах Проєкту «Підтримка відновлення Криворізького району» за фінансування Уряду Великого Герцогства Люксембург через Люксембурзьке агентство з розвитку співробітництва (LuxDev) та Фонд розвитку підприємництва.

Уповноважені банки: Ощадбанк та ПриватБанк.