У Раді зареєстрували новий законопроект про установу бізнес-омбудсмена в Україні

Про це вказано на веб-сайті Верховної Ради України. Авторами законопроекту № 3607 виступили народні депутати Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Дмитро Наталуха та інші, загалом 39 народних депутатів.

Рада бізнес-омбудсмена – інституція, яка допомагає переважно малому та середньому бізнесу в досудовому порядку врегулювати неправомірні претензії контролюючих органів. Згідно з публічним звітом організації, за 5 років роботи інституція розглянула понад 7 тисяч скарг та допомогла повернути 18 мільярдів гривень українським підприємствам.

Законопроект розширює можливості бізнес-омбудсмена для захисту бізнесу, визначає більш чіткий порядок розгляду скарг, закріплює незалежний статус установи бізнес-омбудсмена як неурядової неприбуткової організації на відміну від нинішнього статусу дорадчого органу при Кабінеті Міністрів.

Нагадуємо, що раніше заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Кисилевський запропонував депутатам відкликати попередню версію закону, яка була перехідною з Ради восьмого скликання. “Стара редакція втратила актуальність, але не втратила актуальності діяльність бізнес-омбудсмена в Україні. Нова редакція законопроекту враховує недоліки попередньої версії і відповідає сьогоднішнім реаліям. Законодавче врегулювання статусу бізнес-омбудсмена сприятиме кращому захисту українського бізнесу”, – зазначив депутат.

За словами бізнес-омбудсмена Марчіна Свенчіцького: “Прийняття закону «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» стане хорошим сигналом для українських та міжнародних інвесторів, підкреслить, що Україна керується принципами верховенства права та використовує всі інструменти для захисту інтересів бізнесу від можливих неправомірних дій держорганів”.

Нова редакція:

1. Змінює статус інституції на неурядову неприбуткову організацію.
2. Передбачає можливість створення регіональних представництв.
3. Надає права на зустрічі з усіма держслужбовцями, включно з Прем’єр-міністром, у пріоритетному порядку. Передбачає можливість відвідування засідань Кабінету Міністрів, Верховної Ради.
4. Систематизує критеріїв подачі та відхилення скарг, визначає чіткий порядок розгляду скарг.
5. Встановлює обов’язок співпраці з бізнес омбудсменом органам, які не входять до складу КМУ.
6. Розширює відповідальність державних чиновників щодо незаконної відмови своєчасного надання точної інформації за запитом Установи бізнес-омбудсмена
7. Визначає механізм формування Наглядової Ради, критерії входу та можливість добровільного виходу бізнес-асоціацій зі складу Наглядової Ради.