Новини

Набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми звітності № 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці» та Порядку її подання» від 18 березня 2021 р. № 563.

Відповідно до затвердженого ним Порядку форма звітності № 4-ПН (далі – інформація) заповнюється підприємствами, установами та організаціями в разі запланованого масового вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Інформація подається підприємствами, установами та організаціями не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення в разі звільнення державних службовців відповідно до п. 1 та 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу») до міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості та філій регіональних центрів зайнятості за місцем провадження їх господарської діяльності.

У разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку подання інформації є перший після нього робочий день.

Інформація подається в електронному (з накладенням кваліфікованого електронного підпису) чи паперовому вигляді (із засвідченням підписом керівника або особи, відповідальної за подання інформації).

Критерії масового вивільнення працівників з ініціативи роботодавця (одноразового або протягом трьох місяців), крім випадку ліквідації юридичної особи, визначені у ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення».

У графах форми зазначаються:

– А – порядковий номер запису. До запису з окремим порядковим номером включаються дані про кількість запланованих до вивільнення працівників, згідно з якими дані про найменування професії (посади), дату наказу про попередження про вивільнення працівників та дату запланованого вивільнення, відображені у графах 1, 3, 4, повністю збігаються. В іншому випадку дані про заплановане вивільнення працівників відображаються в записах під іншими порядковими номерами;

– 1 – найменування професії (посади) відповідно до чинного Національного класифікатора України «Класифікатор професій»;

– 2 – кількість осіб, яких передбачається вивільнити;

– 3 – дата наказу, яким було попереджено працівників про заплановане вивільнення;

– 4 – дата запланованого вивільнення працівників.

Форма підписується керівником підприємства (установи, організації), або особою, відповідальною за подання інформації, зазначається власне ім’я та прізвище, а також дата складання звіту. Зазначаються номери телефонів та адреса електронної пошти підприємства (установи, організації).

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 р. № 317.

Джерело: LexInform

Президент України Володимир Зеленський запропонував Раді нацбезпеки та Офісу Глави держави у співпраці з Антимонопольним комітетом розробити новий законопроект щодо олігархів.

«Такого в нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один з пріоритетів – розробити фундаментальний законопроект про статус олігарха в нашій країні: що буде з такими людьми, які будуть впроваджуватися санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів. Тому що ми підтримуємо великий бізнес, будь-який бізнес в Україні. А вплив олігархів на Україну – на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду – цього допустити більше не можна», – прокоментував В. Зеленський.

Джерело: LexInform

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» від 7 квітня 2021 р. № 336. 

Зокрема доповненням до переліку товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224, встановлено, що товари, зазначені у підрозділі «Засоби індивідуального захисту», звільняються від оподаткування податком на додану вартість лише для операцій з їх постачання на митній території України. 

Джерело: LexInform

Традиція перенесення робочих днів прижилася в деяких пострадянських країнах, зокрема, в Росії. Такі зміни робочий тиждень продовжують з 5 до 6 днів, інколи – двічі на місяць. Це порушення законодавчих вимог до мінімального часу відпочинку персоналу.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до статті 67 Кодексу законів про працю України щодо узгодження вітчизняного законодавства із законодавством країн членів Європейського Союзу у питанні перенесення робочих днів» № 4597.

Щороку Уряд видає відповідні розпорядження про перенесення тих чи інших робочих днів, що є наступними після святкових або неробочих днів, визначених ст. 73 Кодексу законів про працю України.

Підстава для  рішення - створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також - раціональним використанням робочого часу.

Пропонується заборонити практику перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, крім випадків встановлених цим Кодексом, відповідними змінами до ст. 67 Кодексу законів про працю України.

За матеріалами LexInform

Нотаріальна палата України пояснила, що нотаріуси не є суб’єктами господарювання, а виконують лише делеговані державою функції, визначені чинним законодавством, тобто не входять до переліку суб’єктів, на яких поширюються обмежувальні заходи.

Обмежувані протиепідемічні заходи прийняті Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236.

Відповідно до офіційного Документу обмеження запроваджено відносно суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері громадського харчування, торговельного і побутового обслуговування населення, культури і проведення масових заходів, приймають відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, в інших закладах розважальної діяльності, спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах, діяльності непродовольчих ринків, закладів освіти.

Нотаріус фактично функціонує як об’єкт критичної інфраструктури та забезпечує фізичних та юридичних осіб діями, необхідними для захисту їх конституційних прав.

Робота кожної нотаріальної контори (нотаріуса) повинна бути організована з дотриманням рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України та здійсненням усіх можливих профілактичних заходів, зокрема, маскового режиму та дотримання дистанції.

В роботі Нотаріальної палати України також не передбачається запровадження обмежувальних заходів на цей період.

За матеріалами LexInform

Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 р. № 392 столичні ЦОП відновили свою роботу, проте з деякими обмеженнями, аби попередити можливі випадки зараження.

Для зручності платників податків фахівці столичної податкової служби  розробили Пам’ятку щодо адміністративних послуг, які можуть бути отримані в електронному вигляді, а також ті, які надаються безпосередньо у столичних ЦОП, та радять за можливості користуватися електронними сервісами ДПС в Електронному кабінеті.

Ознайомитись з Пам’яткою для Центрів обслуговування платників Головного управління ДПС у м. Києві щодо можливості отримання адміністративних послуг можна за цим посиланням.

Джерело: LEXINFORM.COM.UA

Про це вказано на веб-сайті Верховної Ради України. Авторами законопроекту № 3607 виступили народні депутати Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Дмитро Наталуха та інші, загалом 39 народних депутатів.

Рада бізнес-омбудсмена – інституція, яка допомагає переважно малому та середньому бізнесу в досудовому порядку врегулювати неправомірні претензії контролюючих органів. Згідно з публічним звітом організації, за 5 років роботи інституція розглянула понад 7 тисяч скарг та допомогла повернути 18 мільярдів гривень українським підприємствам.

Законопроект розширює можливості бізнес-омбудсмена для захисту бізнесу, визначає більш чіткий порядок розгляду скарг, закріплює незалежний статус установи бізнес-омбудсмена як неурядової неприбуткової організації на відміну від нинішнього статусу дорадчого органу при Кабінеті Міністрів.

Нагадуємо, що раніше заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Кисилевський запропонував депутатам відкликати попередню версію закону, яка була перехідною з Ради восьмого скликання. “Стара редакція втратила актуальність, але не втратила актуальності діяльність бізнес-омбудсмена в Україні. Нова редакція законопроекту враховує недоліки попередньої версії і відповідає сьогоднішнім реаліям. Законодавче врегулювання статусу бізнес-омбудсмена сприятиме кращому захисту українського бізнесу”, – зазначив депутат.

За словами бізнес-омбудсмена Марчіна Свенчіцького: “Прийняття закону «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» стане хорошим сигналом для українських та міжнародних інвесторів, підкреслить, що Україна керується принципами верховенства права та використовує всі інструменти для захисту інтересів бізнесу від можливих неправомірних дій держорганів”.

Нова редакція:

1. Змінює статус інституції на неурядову неприбуткову організацію.
2. Передбачає можливість створення регіональних представництв.
3. Надає права на зустрічі з усіма держслужбовцями, включно з Прем’єр-міністром, у пріоритетному порядку. Передбачає можливість відвідування засідань Кабінету Міністрів, Верховної Ради.
4. Систематизує критеріїв подачі та відхилення скарг, визначає чіткий порядок розгляду скарг.
5. Встановлює обов’язок співпраці з бізнес омбудсменом органам, які не входять до складу КМУ.
6. Розширює відповідальність державних чиновників щодо незаконної відмови своєчасного надання точної інформації за запитом Установи бізнес-омбудсмена
7. Визначає механізм формування Наглядової Ради, критерії входу та можливість добровільного виходу бізнес-асоціацій зі складу Наглядової Ради.

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про визначення спеціально уповноважених органів для погодження специфікацій товарів і визначення та контролю особливих якостей та інших характеристик товарів» від 3 червня 2020 р. № 439.

Уряд визначив спеціально уповноваженими органами:

• Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - щодо сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), харчових продуктів, вин, ароматизованих винних продуктів, спиртних напоїв;
• Міністерство культури та інформаційної політики - щодо виробів народних художніх промислів;
• Міністерство охорони здоров'я - щодо природних лікувальних ресурсів (мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту, бішофіту, ропи лиманів та озер тощо).

Джерело: LEXINFORM.COM.UA

У добірці зразків юридичних документів інформаційно-аналітичного ресурсу Lex з’явилася перша сотня шаблонів договорів, половину з яких склали найбільш запитувані типові договори про постачання комунальних послуг, енергії, тепла, води, газу до індивідуальних і колективних споживачів у багатоквартирних будинках і приватному секторі, включно з договорами про реструктуризацію заборгованості з їх оплати.

Значний блок складають популярні договори оренди торговельних місць, водних об’єктів, цілісних майнових комплексів, захисних споруд цивільного захисту, іншого нерухомого майна.

Серед шаблонів, які не мають затвердженої типової форми та стосуються в основному цивільних правовідносин, - договори про поділ чи виділ майна, довічне утримання чи утримання одного з подружжя, договори позик і позичок, іпотечні та спадкові й багато інших.

Всі зразки договорів «прив’язані» гіперлінками до норм права, якими визначається їхній зміст, що значно полегшує пошук потрібного шаблона. Приміром, у разі відкриття в системі Lex статті 100 Земельного кодексу, яка регламентує порядок встановлення земельного сервітуту, її частина 2 містить посилання на шаблон договору про встановлення такого сервітуту. Так само, відкривши статтю 722 Цивільного кодексу, побачимо посилання на шаблони договорів дарування з умовами і без.

Наступну сотню зразків договорів редакція Lex готує на кінець березня 2020 р.

Згідно з повідомленням ДПС, однією з основних цілей нових законів про РРО є полегшення життя бізнесу шляхом уведення електронних реєстраторів. Вони є простішими у використанні, дешевшими та швидшими.

У застосуванні електронних РРО бізнес може обрати, яким рішенням скористатися – рішенням, яке пропонує держава і воно є безкоштовним, або іншим, яке сам обере.

Істотною перевагою у ДПС вважають спрощення процедури реєстрації РРО – вона проводиться засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО в інформаційній системі контролюючого органу.

Також здешевлюється й процес застосування РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг центрів сервісного обслуговування, укладання відповідних договорів.

Можливості використання (замість традиційних РРО) спеціальних програм ДПС забезпечить безкоштовне програмне рішення для суб’єктів господарювання. Програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон.

Обслуговування такого програмного продукту також буде безкоштовним для суб’єктів господарювання. Тобто, безкоштовним обіцяють лишити не тільки скачування самої програми, але і її підтримку.

Джерело: Lexinform