Новини

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» № 2338.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення системи спрощеного оподаткування для фізичних осіб-підприємців, а саме:

• збільшення граничних обсягів доходу для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування – першої групи до 1000000 грн (зараз 300000), другої до 5000000 грн (зараз 1500000) та третьої 10000000 грн (зараз 5000000);
• встановлення нульової ставки для першої групи платників єдиного податку, що здійснюють діяльність з надання побутових послуг населенню, а щодо іншої діяльності, дозволеної для першої групи платників єдиного податку, - до 10 відсотків податку.

Джерело: Lexinform

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційної ради з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва» від 28 жовтня 2019 р. № 892.

Завданнями Координаційної ради, зокрема, є визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань щодо сприяння розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва, а саме:

• лібералізації умов та критеріїв віднесення фізичних осіб - підприємців до першої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;
• запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців (крім тих, що провадять високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
• відповідальності фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;
• забезпечення проведення роз'яснювальної роботи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій відповідно до Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Пропозиції та рекомендації Ради можуть бути реалізовані, зокрема, шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить центральний орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.

Джерело: Lexinform

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» № 2317.

Пропонується удосконалити роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРПСЕ), спростити умови ліцензування для суб’єктів господарювання зокрема:

• переглянуто  застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, зокрема, у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації до 15 календарних днів - 2 %, від 16 до 30 - 10 %, від 16 до 30 - 10 %, від 31 до 60 - 20 %, від 61 до 90 - 30 %, на 91 і більше - 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, або відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні;
• уточнено кількість та види ознак для акцизних накладних, визначено випадки, у яких складаються зведені акцизні накладні та встановлено термін для їх реєстрації - до 15 календарних днів;
• надано можливість підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних у разі відпуску через колонки (щоденну чи зведену);
• скасовано вимогу щодо облаштування рівнемірами-лічильниками резервуарів на виробництві пального при очищенні коксового газу;
• термін для подання довідки форми 2 для промислових споживачів подовжено до 15 календарних днів;
• передбачено можливість оформлення векселя для бензинів авіаційних з терміном погашення до 270 днів.

Також законопроектом надається можливість складення розрахунків коригування до акцизних накладних для виправлення помилкових реквізитів отримувача, передбачено розміщення на офіційному веб-сайті ДПС інформації про акцизні склади, зареєстровані в СЕАРПСЕ.

Використання пального для заправки транспортних засобів за договорами підряду прирівняне до власного споживання, передбачено право на отримання інформації особою, що видала вексель щодо всіх акцизних накладних, складених на постачання пального за векселем, який вона видала.

Крім цього, законопроектом перенесено термін запровадження системи співставлення показників витратомірів та СЕАРПСЕ на 1 липня 2020 р. та передбачено можливість з 1 липня 2020 р. здійснювати постачання пального для реактивних двигунів не з видачею податкового векселя, а за заявкою на поповнення обсягів залишку пального для вітчизняних товаровиробників із обмеженням терміну його погашення (15 календарних днів).

Джерело: Lexinform

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» від 16 липня 2019 р. № 308.

Наказом були затверджені такі форми документів:

• Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування,
• Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування,
• Форма запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку,
• Форма витягу з реєстру платників єдиного податку.

Встановлено, що витяг з реєстру платників єдиного податку є чинним до внесення змін до Реєстру платників єдиного податку. Якщо до Реєстру внесено зміни в частині відомостей, зазначених у витягу, витяг втрачає чинність.

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 р. «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» № 1675.

Джерело: Lexinform

Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» від 21 серпня 2019 р. № 2627/5.

Наказом затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, яка заповнюється фізичною особою або фізичною особою – підприємцем українською мовою та подається за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Декларація має містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, за який подається декларація.

Декларація заповнюється і підписується особисто боржником із зазначенням дати її складання та подається до господарського суду у паперовому вигляді або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу із застосуванням власного кваліфікованого електронного підпису.

Джерело: Lexinform

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо повноважень з припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців» № 2274.

Цим законопроектом, з метою реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до деяких Законів України щодо усунення дискримінації фізичних осіб-підприємців» від 4 жовтня 2019 р. № 2190-1, а саме - надання повноважень контролюючим органам, зокрема визначених Податковим кодексом України, щодо припинення підприємницької діяльності «сплячих» ФОПів, пропонується доповнити підпунктом 20.1.37-1  пункт 20.1. статті 20 Податкового кодексу, яким надати право контролюючим органам звертатися до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у випадку, передбаченому п. 9-1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме - відсутності господарської діяльності та несплати податків і зборів більше ніж 6 (шість) місяців.

Джерело: Lexinform

Президент України підписав указ «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб - підприємців» №761/2019.

Цим Указом Президент доручив Кабінету Міністрів України:

• • вирішити питання щодо утворення координаційної ради з питань розвитку мікро- та малого підприємництва та залучити до її роботи представників громадських організацій, що представляють інтереси малого бізнесу,
  • вжити необхідних заходів для забезпечення прозорих і необтяжливих процедур реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет та надання роз’яснень щодо порядку застосування таких процедур,
  • забезпечити з 1 січня 2020 р. можливість тестування платниками податків під час здійснення розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Також КМУ доручено у двотижневий строк, за участю координаційної ради з питань розвитку мікро- та малого підприємництва розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти, які спрямовані на:

• Запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
• Пом’якшення відповідальності фізичних осіб - підприємців за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
• Лібералізацію умов та критеріїв віднесення фізичних осіб - підприємців до першої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зокрема шляхом встановлення більшого розміру граничного обсягу їх доходу протягом календарного року, надання їм права використовувати працю найманих осіб, а також розширення переліку видів діяльності, які можуть здійснюватися такими суб’єктами господарювання.

Джерело: Lexinform

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентним тролінгом» № 2258.

З метою забезпечення досягнення європейського рівня охорони прав інтелектуальної власності на торговельні марки та промислові зразки, пропонується:

Щодо торговельних марок:

• назву Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» змінити на «Про охорону прав на торговельні марки»,
• встановити можливість подання заявки в електронній формі (ст. 7 Закону України «Про охорону прав на торговельні марки»),
• уточнити підстави для відмови у реєстрації або визнання недійсною реєстрації торговельної марки (ст. 19 Закону України «Про охорону прав на торговельні марки»),
• встановити можливість реєстрації колективної торговельної марки - позначення, за яким товари і послуги учасників об’єднання осіб, існування якого не суперечить законодавству держави, в якій воно створено, відрізняються від товарів і послуг інших осіб,
• уточнити порядок надання правової охорони за міжнародною реєстрацією (ст. 5 Закону України «Про охорону прав на торговельні марки»).
• посилити санкції за порушення прав на торговельні марки - суд може постановити рішення про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання торговельної марки, розмір якого визначається судом від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення (ст. 20 Закону України «Про охорону прав на торговельні марки»).

Щодо промислових зразків:

• встановити можливість подання заявки в електронній формі; подання множинної заявки, яка може стосуватися одного або кількох промислових зразків, що належать до одного й того самого класу; поділу заявки (ст.ст. 11, 15-1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»),
• змінити загальний строк чинності прав – не більше 25 років (зараз – 15 років) та вид охоронного документу (з патенту на свідоцтво) (ст.ст. 461, 465 ЦКУ, ст. 156 ГПКУ),
• уточнити умови надання правової охорони незареєстрованих промислових зразків (ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Також, для боротьби з «патентним тролінгом» (зловживання недобросовісними особами правами на промислові зразки) законопроектом пропонується додатковий адміністративний спосіб анулювання реєстрацій – можливість досудового скасування свідоцтва на промислові зразки в Апеляційній палаті.

Джерело: Lexinform 

Державна податкова служба України підготувала нову модель оподаткування фізичних осіб-підприємців, які працюють у IT-галузі.

Про це під час форуму повідомив голова ДПС Сергій Верланов. За його словами, нова модель складається з чотирьох платежів. Це — 5% єдиного податку, 1,5% військового збору, єдиний соціальний внесок з двох мінімальних зарплат та внесок у Фонд розвитку людського капіталу, який планується створити для розвитку галузі.

Голова ДПС зазначив, що нова модель буде доступна тільки для ФОПів, які мають IT-Квед (класифікатор видів економічної діяльності, – Ред.). «Пропонується розробити цей законопроект найближчим часом, прийняти його вже цього календарного року, щоб зафіксувати вимоги на десять років, аби нова група (оподаткування) була доступна з наступного року», — сказав він.

На переконання С. Верланова, цього буде достатньо, щоб у наступному році почалося інституційне становлення нового фонду. Варто зазначити, що розмір відрахування у Фонд розвитку людського капіталу (друга назва – Фонд IT Creative) буде поступово збільшуватися: у 2020-му році він становитиме 1%, у 2021-му — 2%, у 2022-му — 3%, у 2023-му — 4%, у 2024–2029 роках — 5%.

Натомість за словами Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, планується, що галузь через десять років буде приносити дохід від експорту своєї продукції на суму понад 13 мільярдів доларів, а в ній будуть зайняті 650 тисяч осіб. За очікуваннями Європейської бізнес асоціації, на таких умовах до 2025 року частка ІТ-сектора у ВВП країни зросте вдвічі — до 8%.

Джерело: Lexinform

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опублікувало для обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)».

Постановою пропонується затвердити «Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», відповідно до яких:

• суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційним способом, зобов’язані забезпечити можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України,
• визначаються окремі види економічної діяльності при здійсненні яких суб’єкти господарювання повинні забезпечити приймання електронних платіжних засобів,
• встановлюються терміни для поступового переведення суб’єктів господарювання на обов’язкове приймання електронних платіжних засобів в залежності від виду економічної діяльності,
• надається право суб’єктам господарювання використовувати платіжний термінал для приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) спільно з іншими суб’єктами господарювання на підставі договору з еквайром за умови забезпечення кожним суб’єктом господарювання окремого обліку своїх операцій та отримання ним коштів на власний рахунок, відкритий у банку, як суб’єкту господарювання.

У разі прийняття цієї постанови втратить чинність постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 74, ст. 2622).

Долучитись до обговорення проекту постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)» можна на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Джерело: Lexinform