Набрало чинності рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про внесення змін до розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються» від 13 червня 2019 р. № 1482.
Виключено п.п. 16, 17 розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням Фонду від 21 серпня 2017 р. № 3711.
Зокрема, зобов’язання боржника, який одночасно є кредиторами банку, що ліквідується, тепер не припинятимуться шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Раніше припинення зобов’язань таким шляхом здійснювалось після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора і в сумі, що підлягає задоволенню вимог.
Також відтепер не обов’язково щодо припинення зобов’язань здійснювати пропорційне зарахування зустрічних однорідних вимог до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна недостатній для повного погашення зобов'язань за кредитом боржника перед банком.
Джерело: LexInform
Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній грошовій одиниці України в особливий період» від 6 серпня 2019 р. № 103.
За новою редакцією Положення, залежно від рівня ризику для банківської системи, масштабу загрози, тощо, можуть бути визначені 3 етапи функціонування в умовах особливого періоду:
Уповноважені банки у мирний час відкриватимуть поточні рахунки суб'єктам господарювання, які мають мобілізаційні завдання, для забезпечення їхньої діяльності в особливий період.
Для відкриття рахунку суб'єкт господарювання, який залучається до виконання мобілізаційних завдань та не має рахунку в уповноваженому банку має подати заяву, копію договору щодо виконання мобілізаційного завдання, перелік осіб, які мають право розпоряджатись рахунком (для підприємств).
В умовах 3 етапу уповноважені банки переказуватимуть кошти у встановленому НБУ порядку, за умови функціонування СЕП, а якщо система буде несправна – переказ коштів здійснюватиметься на підставі паперового платіжного доручення. Доручення повинно бути оформленим у 4 примірниках чи більше, без використання факсиміле.
Уповноважені банки формуватимуть пачки до 100 примірників доручень окремо на кожний банк отримувача, оформлюватимуть реєстр платіжних доручень, списуватимуть кошти з поточного рахунку платника та надсилатимуть пачки доручень / примірники реєстру / меморіальний ордер до уповноважених банків отримувачів коштів.
Після перевірки реквізитів та звірки сум коштів банк отримувача списуватиме кошти з кореспондентського рахунку та зараховуватиме на балансовий рахунок кошти, одержані від банку платника.
Передавання пакетів документів між уповноваженими банками здійснюватиметься спеціальним зв'язком.
Джерело: LexInform
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 8 травня 2019 р. № 189.
Зокрема, новою редакцією графи 2 рядка А13 Форми декларації акцизного податку вказано, що замість суми пільг з операцій, які не підлягають оподаткуванню, відтепер вказуватиметься сума операції з реалізації будь-яких обсягів спирту етилового понад обсяги відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Ця сума операцій тепер зараховуватиметься до суми податкових зобов’язань з вироблених підакцизних товарів за рядком А16.
Сума пільг з операцій, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком (Б11) щодо тютюнових виробів, сума зобов’язань з вироблених підакцизних товарів за специфічними (Б13.1) та за адвалорними ставками (Б13.2), а також щодо ввезених підакцизних товарів (Б14.1, Б14.2) тепер не вписуватимуться до декларації, оскільки вказані рядки виключені.
Розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального» доповнено новим рядком В10.1, за яким необхідно вказувати суму податку за ввезення чи виготовлення бензинів авіаційних чи палива для реактивних двигунів.
Після виключення графи 17 додатку 1 Декларації більше не потрібно вказувати суму акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка була використана під час виробництва пального.
Також Декларацію доповнено новими додатками 1-2, 1-3 - розрахунком суми акцизного податку з реалізації спирту етилового за пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 та щодо розрахунку суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються за пп. 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.
Пункт 5 розділу ІІІ Порядку заповнення декларації доповнено положенням, що у разі обрання електронної форми взаємодії платника податків з контролюючим органом, платник має повідомити про свою е-адресу, внісши ці відомості до облікових даних е-кабінету.
Джерело: LexInform
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету» від 20 червня 2019 р. № 266.
Зокрема, у новій редакції викладено п.п. 13, 14 розділу ІІ, хоча значних змін вони не зазнали. І надалі кожен може побачити відкриті дані, а для входу до приватної частини – необхідно ідентифікуватися відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Проте п. 14 доповнений положенням, що приватна частина (особистий кабінет) е-кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено п. 42-1.2 ст. 42-1 глави 1 розділу II ПКУ, зокрема: перегляд даних щодо платника податків, проведення звірки розрахунків платника з контролюючими органами, розрахунки коригування, тощо.
Усі подані платником податків документи / звернення / заяви відображаються у особистому кабінеті та завантажуються до інформаційних ресурсів ДФС.
Джерело: LexInform
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору» від 8 травня 2019 р. № 186.
За новою редакцією декларації податковим звітним періодом відтепер є квартал, тоді як раніше звітувати можна було за квартал, півріччя чи за рік.
Замість платника податку відомості вказуватимуться щодо податкового агента, та як і раніше надаватиметься інформація про КВЕД / податковий номер, тощо.
Примітками до декларації визначено, що додатки є невід’ємною частиною ПН.
Зокрема, додатком до ПН є розрахунок №2 податкових зобов'язань з туристичного збору, де необхідно буде вказувати місця проживання, загальну кількість діб розміщення, розмір мінімальної зарплати на 1 січня звітного року, дати початку / закінчення користування податковою пільгою, тощо.
Колонки з відомостями про податкову пільгу можна буде заповнювати лише починаючи з 1 січня 2020 р., оскільки це пов’язано з набранням чинності постановою Уряду від 31 жовтня 2018 р. № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233».
Джерело: LexInform
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку доступу до персональних даних осіб, які уповноважені на обробку та захист персональних даних під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат» від 24 червня 2019 р. № 270.
Зокрема, доступ до персональних даних надається працівникам певного структурного підрозділу Мінфіну, які підписали зобов’язання про нерозголошення персональних даних, щодо здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині верифікації та моніторингу державних виплат.
Підрозділ здійснює отримання, накопичення, зберігання, формування, контроль за цілісністю баз даних, та забезпечує:
Також вказано, що працівники відповідального структурного підрозділу, які обробляють персональні дані, зобов’язані:
1) запобігати втраті персональних даних або їх неправомірному використанню;
2) не розголошувати персональних даних, які їм було довірено;
3) забезпечувати умови зберігання матеріальних носіїв інформації; тощо.
Джерело: LexInform
Набрало чинності розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Типових вимог до узгоджених дій малих та середніх підприємців щодо спільного придбання товарів» від 23 червня 2019 р. № 10-рп.
Ним визначено, що у разі відповідності дій суб’єктів господарювання положенням цих Типових вимог, такі дії не потребують дозволу Антимонопольного комітету України.
Добровільні узгоджені дії не потребують дозволу від Комітету, якщо вони відповідають таким умовам:
Якщо сукупна частка покупців в подальшому перевищила такі показники, то згадані правила і далі поширюються на узгоджені дії протягом 1 року після року, в якому значення ринкової частки було перевищено вперше.
Також, якщо на дату початку узгоджених дій частка продавця перевищувала показники, але в подальшому стала нижчою, то вказані положення продовжать свою дію на такі узгоджені дії протягом 1 року після року, в якому значення ринкової частки вперше зменшилося.
Вищезазначені умови не поширюються на узгоджені дії, що прямо або опосередковано, самостійно чи в сукупності з іншими чинниками, на які справляють вирішальний вплив учасники дій, передбачають такі обмеження:
1) обмеження здатності покупця самостійно визначати ціну закупівлі товарів, у тому числі товару, стосовно якого здійснюється спільне придбання (сюди не належать рекомендовані ціни).
2) обмеження для будь-кого з учасників узгоджених дій щодо території закупівель, асортименту закупівель, обсягів закупівель, кола продавців.
Джерело: LexInform
Набрало чинності рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про внесення змін до розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються» від 13 червня 2019 р. № 1482.
Виключено п.п. 16, 17 розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням Фонду від 21 серпня 2017 р. № 3711.
Зокрема, зобов’язання боржника, який одночасно є кредиторами банку, що ліквідується, тепер не припинятимуться шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Раніше припинення зобов’язань таким шляхом здійснювалось після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора і в сумі, що підлягає задоволенню вимог.
Також відтепер не обов’язково щодо припинення зобов’язань здійснювати пропорційне зарахування зустрічних однорідних вимог до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна недостатній для повного погашення зобов’язань за кредитом боржника перед банком.
Джерело: LexInform
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства повідомляє, що з 1 серпня набирають чинності зміни до державних-будівельних норм, зокрема відтепер дозволено не обмежуватися висотою стель.
Знято обмеження щодо висоти торговельних залів, які проектуються в супермаркетах, магазинах, ринках та інших підприємствах торгівлі при їх новому будівництві або реконструкції.
До цього поверхи будували висотою 3 - 3,3 м і лише за відповідного обґрунтування можна було збільшувати максимум до 4,8 м.
У нових ДБН висота поверхів із торговельними залами також може бути збільшена за відповідного обґрунтування щодо механізації, обладнання чи конструкції, але при цьому 3 м - це тепер мінімальна висота від підлоги до стелі у торгових залах, а для двосвітнних залів - не менше 5,8 м за наявності антресолей.
Такі зміни, як кажуть у Міністерстві, сприятимуть збільшенню простору для застосування новітніх технологій чи просто можливість будувати архітектурно більш сучасні об’єкти.
Також в гіпермаркетах скоро з’являться сповивальні столики
Джерело: LexInform
Міністерство регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства повідомляє про підготовку змін до правил поставки товарів у ресторани.
Міністерство наразі вивчає перспективи посилення вимог ДБН та впровадження спеціальних обов’язкових розвантажувальних платформ, майданчиків або приміщень для того, щоб під час розвантаження не створювали перешкод жителям навколишніх будинків та не порушували їхнього комфорту.
Нині діючі норми щодо облаштування спеціального розвантажувального простору не поширюються на заклади харчування до 150 кв. м.
Відсутність розмежування прибудинкової території і території для розвантаження, постійний шум від розвантажувальних машин, запахи продуктів та відходів від них, які часто не прибирають, заважають всім довкола.
Тому розглядається можливість увести вимогу обов’язкового облаштування розвантажувальних місць, а також шумозахисту та захисту від запахів. Також невеликі ресторани муситимуть встановлювати окремі спеціальні контейнери для сміття.
Джерело: LexInform