Необтяжені облігації більше не впливають на регулятивний капітал банку

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 21 травня 2019 р. № 71.

Необтяжені облігації держпозики, що рефінансуються НБУ та боргові цінні папери, емітовані Нацбанком відтепер не впливають на норматив достатності регулятивного капіталу банку, оскільки виключено абз. 4 п. 1.2 глави 1 розділу IV.

Під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (розрахунок Н7) банк повинен включати кошти,  розміщені в інших банках як гарантійні депозити або грошове покриття за акредитивом, але після їх зменшення на суму покриття за таким акредитивом, отриманого від наказодавця акредитива (новий абзац у п. 2.2 глави 2 розділу VI).

До фінансових зобов’язань, наданих банком щодо контрагента, тепер також слід включати безвідкличні зобов’язання з кредитування, надані клієнтам. Ці та інші (раніше визначені) зобов’язання включаються банком до розрахунку Н7 із застосуванням коефіцієнту кредитної конверсії (CCF) згідно з Положенням про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженим постановою НБУ від 30 червня 2016 р. № 351 (нова редакція п. 2.4 глави 2 розділу VI).

Гарантійні депозити та грошове покриття за акредитивом також включаються і до нормативів великих кредитних ризиків (Н8) (новий абзац п. 3.4 глави 3), до норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (Н9) (новий абзац п. 3 глави 4), а коефіцієнти конверсії застосовуються і до Н8, Н9 відповідно до нових редакцій п 3.5 глави 3 та п. 4 глави 4 розділу VI.

За новою редакцією п. 3.9 глави 3 розділу VI банк тепер зобов’язаний надавати дані до НБУ про всі великі кредитні ризики відповідно до н.п.а. Нацбанку, які регламентують правила організації статистичної звітності.

Банки під час розрахунку нормативів Н7/Н8/Н9 мають право зменшувати загальний обсяг кредитного ризику на суму забезпечення у вигляді:

1) гарантій/безвідкличних резервних акредитивів Кабміну, міжнародних багатосторонніх банків;

2) державних цінних паперів, боргових цінних паперів НБУ, придбаних за операціями репо;

3) цінних паперів, емітованих центральними органами виконавчої влади України або гарантованих урядом України; тощо.

Окрім того, новою главою 5 у розділі VI визначили умови врахування забезпечення під час розрахунку нормативів кредитного ризику. Зокрема, банк може зменшувати загальний обсяг ризику на суму забезпечення, що відповідає принципам прийнятності забезпечення, визначеним Положенням № 351.

Джерело: LexInform