Навігатор фінансової підтримки

Вхід в кабінет IT платформи
ЗМІ про нас
28 Березня, 2023

Програма FinancEast: 153 інвестпроєкти, понад 600 мільйонів гривень

Як Європейський Союз допоміг підприємцям Сходу України подолати наслідки вторгнення 2014 року та врятувати врожай аграріїв із Заходу України влітку 2022 року

Військова техніка на полях замість врожаю – так було у 2014 році на земельних угіддях фермерського господарства, очолюваного Олексієм Дашивцем у Слов’янському районі Донецької області.

Коли ЗСУ звільнили цю територію, підприємство змогло відновити роботу – але не розвиватись. Банки вважали надто ризикованим працювати на сході України, тож отримати кредит чи взяти техніку у лізинг було неможливим.

Це змінила програма Європейського Союзу з відновлення фінансування інвестицій мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) на підконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської областей – FinancEast. Так, завдяки програмі Олексію вдалося придбати сучасний трактор, що, за його словами, ще довго самотужки не зміг би зробити. 

“Ми дійсно дуже постраждали від бойових дій. В нас були незасіяні площі, тому що військова техніка знаходилась на наших полях. Ми почали виходити з кризи завдяки програмі фінансування Європейського Союзу”, – розповідав директор фермерського господарства “Донецьке”.

Про програму, як вона допомогла підприємцям сходу і що змінилось після повномасштабного вторгнення – розповідаємо у матеріалі.

На підконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської області економіка буксувала рік за роком. Однією з ключових причин цього була проблема бізнесу з доступом до фінансування. Аби її вирішити, у ЄС ініціювали програму FinancEast.

Програма стартувала у 2019 році в межах ініціативи EU4Business та Угоди між Урядом України і ЄС “Підтримка Європейського Союзу для Сходу України”. Її головною метою було сприяти економічному відновленню Донецької та Луганської областей на територіях, підконтрольних Уряду України, та підвищити його інвестиційну привабливість – через фінансування мікро-, малого та середнього бізнесу.

“Передусім, ми хотіли забезпечити фінансування бізнесу, що дало б йому можливості розвивати власну економічну діяльність. Також ми хотіли дати банкам можливість повернутися у східні регіони України”, – зазначив на презентації програми у 2019 році Фредерік Кунекерівник відділу співробітництва Представництва Європейського Союзу в Україні.

Над програмою працювали спеціалісти німецького банку розвитку KfW та Фонду розвитку підприємництва (ФРП) у співпраці з фінансовими установами-партнерами: АТ “Ощадбанк”, ТОВ “ОТП Лізинг” та АБ “Укргазбанк”.

Для участі у програмі підприємства мали відповідати кільком умовам:

  • бути мікро-, малим чи середнім підприємством з щонайбільше 250 співробітниками та річним доходом до 10 млн євро в гривневому еквіваленті;
  • мати чіткі наміри у здійсненні інвестицій у виробництво;
  • здійснювати господарську діяльність на підконтрольних Уряду України територіях Донецької або Луганської областей щонайменше 1 рік.

Роман Ліпара, директор компанії “Кормо-Транс-Логістик”, що займається переважно транспортними перевезеннями, після окупації рідного Донецька у 2014 році відновив роботу компанії вже у Маріуполі. У 2021 році в команді було понад 200 працівників.

Тоді компанія виграла тендер на роботу з заводами у Маріуполі, зокрема, “Азовсталлю”. Це був екологічний проєкт, аби допомогти підприємствам очистити узбережжя Азовського моря від шлаків – відходів доменного виробництва. Тут компанії знадобився ще один екскаватор. І саме завдяки програмі FinancEast Роман Ліпара зміг придбати потрібну техніку вартістю 5,5 млн грн.
“Ось ця підтримка дуже серйозна. І ми не тільки для себе можемо розвивати бізнес, розвивати автопідприємство, але й можемо ще й допомогти місту, нашому регіону стати чистішим, більш екологічним”, – розповідав директор “Кормо-Транс-Логістик”. 

Програма FinancEast швидко стала популярною серед підприємців сходу України і її ефективність перевищила усі очікування.

“Ніхто з донорів й ми також навіть не очікували, що програма матиме такий попит з боку ММСП Сходу України”, – розповідав заступник виконавчого директора ФРП Валерій Майбородапідбиваючи підсумки першого року програми.
Найбільше серед учасників програми було аграріїв, які завдяки програмі змогли придбати сільськогосподарську техніку та необхідне обладнання: трактори, комбайни, жатки, сівалки тощо.

Також скористались допомогою і підприємці, які займались промисловим виробництвом, вантажними перевезеннями, торгівлею, ремонтом та технічним обслуговуванням автомобілів. Загалом в рамках програми було профінансовано 153 інвестиційні проєкти загальною вартістю 612,75 млн грн.

“Кінцева мета для Європейського Союзу полягала в тому, аби дозволити банкам збільшити впевненість у співпраці з мікро-, малим та середнім бізнесом (ММСП) у цьому регіоні й таким чином забезпечити сталий доступ таких підприємців до фінансування. Мені здається, нам це вдалося“, – сказав Крістіан Бен Хелл, керівник операційного сектору, сільського господарства, продовольчої безпеки та земельних ресурсів Представництва ЄС в Україні.

Врятувати врожай

На початку 2022 року планувалось, що за програмою FinancEast буде профінансовано ще певну кількість інвестиційних проєктів ММСП зі східного регіону. Але 24 лютого росія здійснила повномасштабне вторгнення на територію України. Та реалізацію програми це не зупинило.

“Ми проконсультувалися з ЄС, щоб перенаправити кошти, які залишилися в межах програми, і спрямували їх на підтримку фермерів під час посівної кампанії”, – зазначила доктор Б’янка Клаузен, директорка управління сталого економічного розвитку KfW Східна та Південно-Східна Європа, Туреччина, Центральна Азія.

У ЄС погодились, адже за п’ять місяців вторгнення росії українські аграрії зазнали понад $23,3 млрд збитків. Це ті фермери, які у 2019-2021 роках забезпечували майже 10% світового експорту пшениці, 15% експорту кукурудзи та ячменю та ще майже 50% експорту соняшникової олії.

Так було започатковано Додатковий Компонент програми. Фінансовим партнером FinancEast для підтримки агробізнесу під час посівної кампанії та збирання врожаю обрали АКБ “Львів”, оскільки він був діючим партнером як KfW, так і ФРП, завдяки чому вдалося зекономити дорогоцінний час на процедуру його оцінки та відбору.

“Завдяки додатковому компоненту програми FinancEast аграрії змогли вчасно закупити добрива. Це було критично важливо, аби виростити і зібрати врожай, який зараз, під час війни, потрібен як ніколи”, – розповів про результати додаткового компонента виконавчий директор ФРП Андрій Гапон.

У результаті – фермери на заході країни у воєнну весну засіяли на 10% більше пшениці та жита порівняно з минулим роком. А із зібраних майже 14 тис. тонн високоякісного зерна можна спекти 31,5 млн хлібин.

Тим часом підприємці Сходу України – учасники FinancEast не опускають руки.

За перші два дні повномасштабного вторгнення компанії “Кормо-Транс-Логістик” вдалося частково релокувати бізнес з Маріуполя до Запоріжжя.

“В Маріуполі у нас був цілий підрозділ. Адже третина обороту була пов’язана з роботами на металургійному комбінаті імені Ілліча та вже легендарним “Азовсталь”. Частину техніки, яка була на ходу, нам вдалося вивезти. Але, на жаль, екскаватор, який ми купували в межах програми FinancEast залишився там, як і більшість стаціонарної техніки”, – розповідає директор Роман Ліпара.

Оскільки компанія уже понад 25 років займається логістикою, бізнес залишився живим.
“Усіх працівників, які хотіли залишитись з нами ми перепрофілювали, когось на інші маршрути відправили. На території бази обладнали тимчасове житло. Нам навіть вдалося виплатити кредит за програмою достроково”.

Запоріжжя, яке ще в лютому здавалося безпечним прихистком, до кінця року стало прифронтовою територією. Та й це не змусило “Кормо-Транс-Логістик” здатися. Навпаки, через гостру потребу міжнародних гуманітарних вантажів, вони стали вкладати більше в автомобілі, що відповідають вимогам європейського перевезення.

“Уся країна під обстрілами, але ми не збираємося припиняти роботу! Наша техніка не лише доставляє гуманітарні вантажі, а й воює в ЗСУ “, – з гордістю зазначає Роман Ліпара.

Джерело: Економічна правда