Сімейне підприємництво як новий етап господарювання

Сімейний спосіб господарювання є відомою трудовою традицією. На сьогодні багато таких компаній працюють в Європі, Азії, Африці та на Близькому Сході.

Переважна їх більшість є представниками малого та середнього бізнесу. Європейське оподаткування базується на тому, що створення громадянами сімейних підприємств у вигляді юридичних або фізичних осіб є основою національних економік. Вони відіграють ключову роль у соціально-економічній стабільності європейських країн. При цьому структура таких компаній варіюється від індивідуальних підприємців до могутніх національних об’єднань. Статистика свідчить, що, наприклад, в Іспанії дві третини сімейних підприємств забезпечують близько 60 відсотків ВВП країни, а в Німеччині – переважна більшість всіх промислових підприємств у державі – сімейні. Наразі вони забезпечують близько 3-х мільйонів робочих місць. Практично така ж статистична картина спостерігається в Італії, Швеції та інших європейських країнах.

Сімейний бізнес став міцною основою довготривалого підприємництва та сталого розвитку, важливою складовою економічного та соціального поступу багатьох держав світу. В Україні розвиток сімейного бізнесу гальмується відсутністю відповідного законодавства, яке б регулювало правові, економічні, соціальні та організаційні відносини у цій сфері. Одночасно, зважаючи на знищення інфраструктурних та стратегічних об’єктів, демографічні й економічні втрати, у повоєнний період постане проблема відновлення та розвитку економічного і людського потенціалів країни. Можливо саме тому й з’явився законопроект «Про сімейне підприємництво», в якому отримали визначення правові, економічні, соціальні та організаційні відносини в сфері сімейного підприємництва, а також глибшого розуміння зайнятості, упередження трудової міграції, ліквідація безробіття, забезпечення зростання добробуту громадян та соціально-економічного розвитку країни. Мова про проект закону № 13109 від 17.03.2025 р. В його основу покладена Конституція України, в статті 42 якої визначено право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Законопроектом сімейне підприємництво визначається як форма зайнятості громадян – членів однієї сім’ї – з метою досягнення економічних і соціальних результатів та/або одержання прибутку.

Окрім того, тут визначено поняття вільно обраної зайнятості, що є реалізацією права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов’язаний із виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб. Якщо конкретніше, то проектом закону пропонується визначити, що сімейне підприємництво може здійснюватися кількома, але не менше, як двома, членами однієї сім’ї – громадянами України та провадитися як у статусі юридичної особи – сімейного підприємства, так і в статусі фізичної особи підприємця – суб’єкта сімейного підприємництва. Сумарна кількість членів суб’єкта сімейного підприємництва та осіб, які працюють у суб’єкті сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом), не повинна перевищувати 10 осіб. Документом також пропонується передбачити, що відносини між членами суб’єкта сімейного підприємництва в процесі провадження виробничого процесу, включаючи питання оплати праці, регулюються ними самостійно та не вважаються трудовими.

Таким чином, запропонована норма спрощуватиме функціонування суб’єктів сімейного підприємництва шляхом скорочення часових та фінансових витрат. Важливо й те, що суб’єкт сімейного підприємництва перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, визначених Податковим кодексом. Водночас, існує й низка заборон суб’єкту сімейного підприємництва здійснювати господарську діяльність у сферах: оптової торгівлі; виробництва, експорту, імпорту, продажу підакцизних товарів. Отже, відроджувати країну може допомогти й сімейний бізнес. Головне не заважати його відродженню в Україні.

Віктор Ковальський

Джерело: Юридичний вісник України