Світло для тих, кого не можна залишити

Як ветаптека з Кіровоградщини пережила кризу і вийшла на енергонезалежність

Коли Василь Прокіпчук відкривав у 2011 році свою першу ветеринарну аптеку в Новоархангельську, він не планував масштабного бізнесу. 18 квадратних метрів, трохи препаратів і кормів, бажання залишитися в Україні після років роботи за кордоном — от і вся історія на старті.

«Я тоді ще думав — не піде, поїду до Швейцарії. Мені якраз пропонували. Але я залишився. Бо, якщо не спробуєш, не дізнаєшся», — згадує Василь.

Усе вирішив випадок. Одного суботнього ранку чоловік пив каву біля ветклініки батьків, коли під’їхав незнайомець і спитав: «У вас тут є ветаптека?» Її не було. Але вже за кілька місяців — з’явилась. А з нею й нове життя для громади.

Між Данією і Новоархангельськом: як досвід став основою бізнесу

Василь не новачок у ветеринарії. Навчався в Києві, потім працював в Англії, на фермах Данії, був у складі американської компанії, яка займалась кормовими добавками. Але згодом виникло бажання спробувати власну справу. «Я відкрився — і подумав: подивлюсь. Вийде — добре. Не вийде — поїду у Швейцарію. Але вже через пів року відкрив другу аптеку».

Ідея відкриття ветаптеки виявилася не просто вдалою — вона стала центром підтримки всього району. З роками змінився попит: якщо раніше продавали десятки протимаститних засобів для корів щодня, то нині основний асортимент — це товари для домашніх улюбленців. Замість 7 видів кормів для собак і котів — понад 120.

Поступово до аптеки додалася ветеринарна клініка в Умані — місто за 50 км від Новоархангельська. Ідею підкинула кума: мовляв, немає гарної клініки. Через п’ять місяців вона вже була.

Кризи, які приносять ще більше роботи

Війна не зупинила роботу. Навпаки — в перші тижні після повномасштабного вторгнення у 2022 році клініка та аптека працювали на межі.

“Постачальники не працювали. Черги стояли. Ми не мали часу на обід, чай, навіть на ковток води. Комендантська година, затори, все вручну. Але ми трималися, бо знали, що людям потрібно”.

До району прибували переселенці з улюбленцями. Багато тварин були у стресі, потребували лікування. Василь особисто вакцинував, чіпував тварин, оформлював документи тим, хто виїжджав за кордон. Були й ті, хто залишав тварин — їх клініка приймала, обробляла, стерилізувала й шукала нові родини.

«Ми стали для багатьох місцем, де допомагають не тільки тваринам, а й людям. У нас навіть гріли воду для сусідів в чайниках під час блекаутів», — згадує Василь.

Особливе місце в роботі чоловіка — це безпритульні тварини. Разом із благодійними фондами тільки у 2024 році стерилізували понад 2000 котів і близько 300 собак. Привозять і з фронту. Після підриву греблі Каховської ГЕС клініка прийняла одразу 30 котів, врятованих із затоплених будинків.

«Буває, привозять котів, собак із розбитих сіл. Ми їх лікуємо, стерилізуємо. І я вважаю, що це нормально. Хтось має це робити, не обов’язково за все брати гроші».

Грант, який дозволив не зупинитися

Безперервна робота стала викликом, коли почались масові відключення електроенергії. Морозильні камери з вакцинами, фільтри в акваріумах, рентген, лабораторне обладнання — все залежить від електроенергії. Тож Василь не став чекати.

«Ще за місяць до відключень я купив генератор — і не прогадав. Бо коли всі почали шукати, ціни піднялись у 4–5 разів. Потім поставив маленький EcoFlow в аптеці — щоб хоч лампочки працювали», — розповідає він.

Але цього було замало. Тоді Василь побачив у мережі оголошення про грантовий проєкт в рамках програми ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), яку фінансують уряди Німеччини та Норвегії. Подав заявку самостійно, без допомоги консультантів. І отримав підтримку на придбання сонячних панелей та мережевого інвертора.

«Я нічого складного там не побачив. Заповнив — і чекав. Було трохи сумнівів, бо довго не було відповіді. Але коли дізнався, що отримав — дуже зрадів. Це не просто економія. Це гарантія, що мої тварини не залишаться без світла».

Систему вже монтують — панелі встановлюють на приміщенні ветаптеки в Новоархангельську. Василь очікує скорочення витрат на електроенергію у 2–4 рази.

Що далі?

Василь не мріє про велику мережу. Його плани прості: працювати стабільно, допомагати, розвиватися. «Завдяки економії електроенергії я зможу більше допомагати безкоштовно. Я вірю, що коли робиш добро — воно повертається. І цей грант — тому підтвердження».

Ветаптека в Новоархангельську — це вже не просто бізнес. Це спільнота турботи. Місце, де людина з досвідом вирішила будувати не лише справу, а й довіру. А підтримка партнерів із Німеччини та Норвегії допомогла їй вистояти — і йти далі, навіть у темряві.

______________

*** Публікація підготовлена за підтримки проєкту «Підтримка енергетичної стійкості мікро- та малих підприємств в Україні», що реалізується у межах програми міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»). Програма міжнародної співпраці спільно фінансується урядом Німеччини та Норвезькою агенцією з розвитку співробітництва (NORAD) і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Мета проєкту – підвищити стійкість української економіки до періодичних відключень електроенергії та забезпечити безперебійну роботу мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) шляхом фінансової підтримки рішень для стабільного доступу до електроенергії.

Зміст публікації є виключною відповідальністю Фонду розвитку підприємництва і не обов’язково відображає позицію уряду Німеччини, NORAD або GIZ.