Визначено процедуру ризик-орієнтованого нагляду у сфері фінмоніторингу

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 р. № 662, якою визначено процедуру здійснення Мінфіном, Мін’юстом, Мінцифрою з урахуванням ризик-орієнтованого підходу нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких вони здійснюють, зокрема, шляхом проведення планових/позапланових виїзних перевірок і планових/позапланових безвиїзних перевірок.

Зокрема передбачено, що з метою здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії з урахуванням ризик-орієнтованого підходу суб’єкти державного фінансового моніторингу повинні:

1) визначати, оцінювати (переоцінювати) та розуміти ризики, притаманні суб’єктам первинного фінансового моніторингу та/або секторам діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Вивчення ризик-профілю суб’єктів первинного фінансового моніторингу здійснюється з урахуванням специфіки діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу та критеріїв, за якими відповідні суб’єкти державного фінансового моніторингу оцінюють рівень ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Результатом вивчення ризик-профілю суб’єктів первинного фінансового моніторингу є визначення рівня ризику суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Оцінка ризик-профілю суб’єктів первинного фінансового моніторингу проводиться суб’єктами державного фінансового моніторингу як періодично, так і у випадку виникнення надзвичайних подій та фінансових операцій або змін в управлінні суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема за результатами проведеної суб’єктами державного фінансового моніторингу оцінки ризиків використання суб’єктів первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Рівень ризику суб’єктів первинного фінансового моніторингу обов’язково визначається на дату складання плану-графіка проведення перевірок;

2) вживати відповідних заходів до управління ризиками у спосіб та обсязі, що забезпечать мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня;

3) проводити моніторинг ризиків, зокрема тих, які змінюються, та швидко виявляти (встановлювати) ризики, які з’являються, і оперативно реагувати на них;

4) вживати заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення негативних наслідків ризиків, виявлених під час здійснення нагляду (контролю) у сфері запобігання та протидії;

5) визначати заходи нагляду (контролю) у сфері запобігання та протидії з реагування, мінімізації та усунення поточних ризиків та ризиків, які можуть із високою вірогідністю виникнути в майбутньому в діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема розробляти та впроваджувати стратегію наглядової діяльності;

6) мати достатні людські та технічні ресурси, необхідні для здійснення нагляду (контролю) у сфері запобігання та протидії;

7) проводити для працівників суб’єкта державного фінансового моніторингу на постійній основі навчання та/або підвищення кваліфікації у сфері запобігання та протидії;

8) вивчати (отримувати) міжнародний досвід та найкращі міжнародні практики у сфері запобігання та протидії;

9) використовувати відомості (дані) державних електронних інформаційних ресурсів, які необхідні для виконання завдань, покладених на суб’єктів державного фінансового моніторингу;

10) надавати методологічну, методичну та іншу допомогу (зокрема надавати рекомендації та роз’яснення з питань щодо застосування законодавства у сфері запобігання та протидії);

11) проводити планові/позапланові перевірки, зокрема безвиїзні;

12) застосовувати стримувальні, пропорційні та ефективні заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;

13) визначати ефективність застосованих заходів нагляду (контролю) для мінімізації та усунення ризиків, а саме визначати суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що підлягають пріоритетному нагляду (контролю) у сфері запобігання та протидії;

14) співпрацювати із органами (організаціями) професійного самоврядування суб’єктів первинного фінансового моніторингу, Держфінмоніторингом, правоохоронними органами, а також органами іноземних держав і міжнародними організаціями у сфері запобігання та протидії шляхом обміну інформацією, визначення пріоритетів ризиків і провадження спільної наглядової діяльності.

Джерело: Lexinform